0
0
Арсеній Яценюк, емоційно виступаючи 24 липня у Верховній Раді, заявив про “відставку”. Здавалося, камікадзе пішов у стрімке і безповоротне піке…
Але ж ні! Парламент не прийняв відставки прем’єра. Ба більше: ось Яценюк уже всім своїм виглядом показує, що ні в яку відставку він не те що не йде, а й не збирався. Яскраві докази: відсутність письмової заяви А.П. Яценюка у ВР на момент “заяви про відставку уряду” – листоноша, мабуть, забув; фактичне і формальне головування на закритому засіданні Кабміну; відкрита заява про те, що він “доведе справу до кінця” щодо фінансування армії. Якось не скажеш, що людина здалася…
Взагалі, якийсь дивний хід прем’єра. Одні пояснюють це “мудрим політичним маневром”, аби прийняти урядові ініціативи у бюджетній сфері для наповнення державної скарбниці, бо ж саме провалення парламентом цих ініціатив уряду було чи не найголовнішою причиною таких дій глави Кабміну. Але ось, читаючи вчорашню стрічку новин бачимо, що так чи інакше Арсеній Яценюк профінансує армію “незалежно від того, як проголосує Рада”. Тоді навіщо треба було влаштовувати таку виставу у парламенті?
Цілком імовірно, що такий хід Яценюк зробив для підвищення політичної ваги та демонстрації політикуму, що він претендує не менше ніж на друге місце у виборчому списку “Батьківщини”, а чи й на перше у “Солідарності”. Також він може використати цей “маневр” для набирання особистого рейтингу, щоб використати його для свого “Фронту змін”. І все це – з прицілом на парламентські вибори, які відбудуться восени, чи й на президентські 2019 р. (а може й 2015-го).
Але зараз всім стало цілком зрозуміло: теперішній прем’єр-міністр – надзвичайно важлива фігура в сьогоднішній ситуації. Це видно і зі “стрибка” курсу долара, який різко відреагував на заяву Яценюка, і за загальним суспільним побоюванням майбутньої політичної кризи, і за ажіотажем преси навколо чинного глави уряду, якого ми вже давно не бачили – напевно, з часів Майдану.
Дивлячись на теперішнього Арсенія Петровича, аж не віриться, що ще кілька днів тому він був готовий розпрощатися з прем’єрським кріслом. Коротше кажучи: камікадзе вправно виходить із піке. Проте аплодисменти за таку фігуру вищого пілотажу будуть тільки після вдалого голосування у Верховній зРаді у четвер. А випити за цей успіх прем’єр-міністр і взагалі матиме змогу дуже не скоро…
Михайло Ромась
