0
0
Read Time:20 Second
Його заспів
її сліди,
як мокрий голос,
як мокрий голос,
як весна,
полощуть теплими словами,
вмиваються зеленими руками –
в дерева;
її хода,
як усміх вітру,
як усміх вітру,
як лоза,
співає теплими листками,
розхлюпує пісні між берегами –
в забуття;
її уста,
як тіло ранку,
як тіло ранку,
як роса,
підносять чашею лілеї,
ростуть з грудей рожевою душею –
о, життя!
За виданням:
Альманах Українського народного союзу – 2002