0
0
Чи не почнеться в Європі новий гарячий конфлікт за підтримки Росії? Кілька тижнів тому така ймовірність була доволі високою.
Скандальний мурал у Косовський Митровиці
“Днем Ч” мало стати 20 квітня: цього дня сплив строк ультиматуму сербів на адресу уряду Косова – сербської провінції, яка проголосила незалежність після кровопролитної війни. Нагадаємо, Белград (і так само Київ) не визнає незалежність Косова; натомість її визнала більша частина країн-членів ЄС.
Поліцейська спецоперація, показові військові навчання, масові протести, винищувачі над кордоном – це лише частина подій, які свідчили про нову кризу на Балканах.
Зрештою, конфлікту вдалося уникнути. В першу чергу – завдяки ЄС.
Але є всі підстави стверджувати: хоча напруга і спала, кризу досі не подолано.
Про те, як живе частково визнана держава під захистом миротворчої місії НАТО, про конфлікт та про шляхи його вирішення читайте в репортажі “Європейської правди” із непростого регіону Західних Балкан.
Прихований конфлікт
Давній конфлікт на Балканах “здетонував” у Косовській Митровиці – анклаві із сербським населенням на півночі Косова. 26 березня косовський спецназ затримав тут сербського гостя, урядовця Марко Джурича, голову адміністрації Косова і Метохії. У відповідь у Косовській Митровиці – вперше за довгі роки – почалися масові протести, а партія “Сербський список”, яка представляє цю меншину в парламенті Косова, вийшла з урядової коаліції.
Белград відкрито заговорив про готовність використати армію для захисту співвітчизників та провів біля кордонів Косова військові навчання. Згодом балканські ЗМІ цитували неофіційні заяви представників НАТО про те, що ці навчання могли обернутися на нову військову операцію.
Монумент загиблим воякам Армії визволення Косова
Приштина, столиця Косова. Представник KFOR (міжнародних миротворчих сил під проводом НАТО) підполковник Джузеппе Прете затягується сигаретою на літній терасі кав’ярні у самому центрі міста зі словами: “Подивіться навкруги – люди насолоджуються життям, п’ють каву, ходять на побачення”.
“Хіба щось тут нагадує про можливу війну?” – питає він.
У відповідь кажу, що ознаки конфлікту помітні не тут, а у маленьких містечках, зокрема – у Митровиці.
Усмішка у підполковника зникає. “Так, дійсно, є люди, причому з обох боків, які хочуть розкачати ситуацію. Але в них нічого не вийде. І знаєте чому? Тому що минуло багато років і люди живуть мирним життям. Їх найбільше турбує не ця асоціація громад. Їх турбує безвіз із ЄС – тому що із ним жителі Косова пов’язують зростання свого добробуту”, – пояснює офіцер.
Косово йшло до безвізу паралельно з Україною та Грузією, наші “фінальні” звіти Єврокомісія затвердила в один день, в грудні 2015 року. Але, виконавши більшість технічних вимог ЄС, косовари забуксували на політичних. Ключова вимога стосувалася узаконення кордону між Косовом та Чорногорією.
Угоду про кордон вдалося ратифікувати лише місяць тому. Під час її ухвалення в парламенті кілька разів розпилювали сльозогінний газ, частину депутатів довелося затримати.
Асоціація розбрату
Якщо в Україні при слові “асоціація” згадують про ЄС, то в Косові це слово нині пов’язане передусім із сербською меншиною.
Йдеться про Асоціацію сербських муніципалітетів, створення якої є основною частиною Брюcсельської угоди, що нормалізувала відносини між сербами та косоварами. Передбачається, що в муніципалітетах, де серби складають більшість, асоціація отримає додаткові права щодо самоуправління у сербських містечках та селах. Асоціація має право сама визначати керівника поліції (точніше – пропонувати виключний перелік кандидатур), а також набуде “інших повноважень, переданих центральним урядом”.
Про все це було домовлено ще в 2013 році, але відтоді Приштина не поспішала виконувати обіцяне, побоюючись, що сербські громади вийдуть з-під контролю.
Але після кризи та затримання Джурича косовські серби висунули ультиматум – до 20 квітня має бути узгоджений формат асоціації, інакше серби проголосять її в односторонньому порядку.
Миротворці НАТО теж виступають за створення асоціації – але тільки за узгоджене.
Підполковник Джузеппе Прете каже, що права меншин треба поважати, і додає: владі Косова нема чого боятися, адже створити альтернативний уряд сербам ніхто не дозволить. “І нарешті, миротворці готові відповісти на виклики – невипадково ми маємо найвищий рейтинг довіри у суспільстві”, – додає він.
Через дорогу від кав’ярні, де ми говорили із представником миротворців – парламент Косова. Там на нас чекає депутат від “Сербського списку” Жасміна Живкович із черговими запевненнями, що жодних ризиків від створення асоціації немає.
От тільки у питанні “мирного Косова” вона геть не так категорична.
“Розумієте, асоціація потрібна сербам лише для того, щоб гарантувати їхню безпеку. Пройшло багато років після війни, але як думаєте, скільки сербських родин живе у Приштині? Сорок!
Я повторю, щоб ви зрозуміли – чотири, нуль. Це тому, що напади продовжуються. Погрози, підпали сербських будинків… І часто поліція не хоче займатися такими справами”, – стверджує депутат.
Залишається питання – чи сприятиме створення такої асоціації консолідації суспільства. Адже й зараз серби не знають албанської, а косовари – сербської. Вже зараз це створює проблеми у поліції – за конституцією, у силових структурах мають бути пропорційно представлені всі національності, що мешкають у країні.
Жасміна Живкович визнає: бувають випадки, коли поліцейські працюють разом, не знаючи мови один одного. “Молоді простіше порозумітися англійською. Але ми також є патріотами, і не менше любимо цю землю”, – додає депутат.
Одне місто на двох
Після довгих переговорів за участі ЄС уряд Косова погодився розпочати роботу над створенням сербської асоціації та завершити її протягом чотирьох місяців.
За день до того, як сплив строк ультиматуму, серби погодилися на цю пропозицію.
Але чи можна говорити, що всі суперечності зникли? Щоб з’ясувати відповідь на це питання, їду у Мітровицю. Точніше – у Косовську Мітровицю, так називається північна частина міста, де живуть серби. Саме там два місяці тому затримали Марко Джурича і саме туди він обіцяв повернутися 20 квітня.
Різниця між двома частинами міста – колосальна. У південній частині – чимало прапорів ЄС (і, звісно ж, Косова), натомість сербська частина завішена прапорами Сербії… і подекуди Росії. В центрі міста на стіні багатоповерхівки – мурал із написом “Косово є Сербія, Крим є Росія”. Багато чорних плакатів зі слоганом “10 років окупації”. Таким чином серби відреагували на недавнє святкування Косовом десятиріччя проголошення незалежності.
Кордоном між двома частинами міста слугує річка Ібар. У невеличкій кебабній біля мосту більшість відвідувачів – італійці та швейцарці, патрульні миротворчої місії KFOR. Можливо, саме тому ціни у закладі вказані у євро (своєї валюти Косово не має).
В усіх інших закладах можна розплатитися лише сербськими динарами.
“Все має бути спокійно. Звичайно, ми готові до будь-чого, але попереджень про підвищені ризики нам не було”, – пояснює італійський карабінер.
Дійсно, візит Марко Джурича, який мав дати старт новим протестам, після відмови сербів від ультиматуму проходить спокійно. Якщо спершу він планував зустріч зі студентами (які повсюди в світі є найрадикальнішою групою), то згодом візит скоротили до мінімуму і наповнили лише “гуманітарними” подіями. У Мітровиці Джурич відкрив два будинки, побудовані для молодих родин на кошти сербського уряду, а далі поїхав за місто урочисто відкривати пивзавод та санаторій.
Містечко, долею якого нині переймаються світові лідери – далеко не мегаполіс. Під час візиту Джурича це було видно якнайкраще.
Приїзду урядовця чекали мер Косовської Мітровиці Крстимир Пантич, його підлеглі та пару десятків журналістів. Із місцевих мешканців – лише трійка дітлахів, які грають у футбол. Зрештою, один із них поцілює прямо у мера. “Бравіссімо!” – реагує той.
Тим часом співробітник мерії переконував пресу, що візит Джурича не є викликом Приштині. Судячи з усього, косовська влада зняла з нього заборону на в’їзд до регіону, яку раніше сама наклала. “На Великдень вже відвідував Бистрицю – інше місто у нашому регіоні”, – пояснює він.
Зрештою, приїздить Джурич. Він швидко оглянув будинки та, вийшовши до журналістів, взявся розповідати про нові програми сербського уряду на підтримку косовських сербів: їх фінансування зросте вчетверо, нехай навіть доведеться залучати іноземні кредити.
Але звичайно ж, всіх цікавила доля Асоціації сербських муніципалітетів та відмова від ультиматуму.
Відповідь посадовця підтвердила: про владнання конфлікту говорити зарано.
Буду відвертий. Багато хто в уряді, і я також, були проти відмови від ультиматуму.
Марко Джурич, голова адміністрації Косова і Метохії
“У нас немає довіри до влади Приштини, – пояснив він. – Але ми пішли назустріч ЄС, де гарантували створення асоціації. Нехай тепер європейці беруть справу під свій контроль, тим більше – у них є можливості натиснути на Приштину”.
Джурич не пояснює, як саме має тиснути ЄС, але раніше він говорив про це: Белград хоче, щоб створення асоціації було додане до умов отримання Косовом безвізу.
Євросоюз всерйоз доклався до владнання нинішньої кризи, ставши “основним миротворцем”. За минулий місяць Федеріка Могеріні відвідала і Белград, і Приштину. Телефонних розмов із лідерами ЄС було ще більше. А Жан-Клод Юнкер днями напряму заявив: Західним Балканам необхідна європейська перспектива, щоб уникнути війни.
Одночасно представники НАТО переконували косовську владу утриматися від ескалації.
Долучилися до “миротворчості” й окремі країни-члени ЄС. “Ми мали зустріч із представниками уряду Австрії та німецькими депутатами від партії канцлера Меркель”, – розповів журналістам лідер партії “Сербський список” Горан Ракич, який супроводжував Джурича у поїздці Косовом.
Коли політики завершували виступи, ледь не трапилося ЧП. За 10 метрів від них поліція не дозволила пройти трьом молодикам. Один з них, явно напідпитку, штовхає поліцейського. Журналісти миттєво повертають камери туди, проте дарма. Друзі відтягують хулігана назад, а поліція не заважає їм піти.
Втім, “протестувальник” відійшов недалеко – до найближчого рогу. Коли машина з Марко Джуричем повільно виїжджає, він встигає підскочити до неї й тицнути у бокове скло образливий жест.
“Я косовар, і це ображає мою державу”, – емоційно пояснив він сербським журналістам.
Чи надовго перемир’я?
Залишається відкритою низка питань. Чи надовго знизилася напруга у Косові? Чи призведе створення Асоціації сербських муніципалітетів до стабілізації? Чи навпаки – лише посилить напругу?
Один з офіцерів KFOR неофіційно озвучує досить песимістичні прогнози.
“Питання не стільки у самій асоціації, а в тому, які повноваження вона отримає. Серби вважають себе ображеними й вимагатимуть якнайбільше повноважень, інакше заявлятимуть про утиски. Саме це потрібно Белграду, бо єдина можливість протистояти тиску ЄС щодо визнання Косова – говорити, що це неможливо через утиски етнічних сербів”, – пояснює він.
А крім того, не варто забувати, що неподалік косовського кордону у сербському місті Ніш знаходиться російський Гуманітарний центр.
У НАТО його вважають “гібридною військовою базою”.
“Ми можемо лише припускати, що за фахівці працюють на цій базі. Але треба бути готовими до того, що у разі нових протестів серед мітингувальників можуть з’явитися нібито місцеві зі зброєю”, – додає офіцер, згадуючи про те, що росіяни вже мають досвід таких дій. В Україні.
Подібні оцінки ЄвроПравда почула й від косовського політолога, координатора Албано-американської громадянської ліги Фатона Біслімі.
Попри побоювання, вірогідність прямого військового конфлікту незначна. Так, у Косова ще немає армії. Проте ми точно можемо розраховувати на військову допомогу Албанії, а вона є членом НАТО. А от керовані з іншої країни протести, навіть не дуже мирні – це цілком реально.
Координатор Албано-американської громадянської ліги Фатон Біслімі
Він також пояснює, що Приштина зволікала зі створенням Асоціації сербських муніципалітетів через розбіжності у прочитанні документа.
“Я не вважаю Брюссельську угоду помилкою, проте вона спрямована на інтеграцію сербів і албанців в одній державі. Натомість Белград трактує її як інструмент протидії цій інтеграції. У такій ситуації на нас чекають або нові вимоги сербів та їхні заяви про утиски, або створення нової Республіки Сербської (утворення в Боснії із блокуючим голосом щодо дій держави. – ЄП) та нові проблеми внаслідок цього”, – каже Біслімі.
Єдиним можливим компромісом Фатон Біслімі вважає об’єднання питання асоціації у спільному пакеті з іншою конфліктною темою – утворенням косовської армії.
Плакати із закликом працювати контрактниками в армії Косова розвішані по всьому центру Приштини.
Та є суттєва перешкода – як вже згадувалося, за конституцією у силових структурах мають бути пропорційно представлені всі національності. А Белград активно протидіє залученню до армії косовських сербів. “Чи не відбудеться повторення подій Першої світової війни, коли серби були змушені воювати із сербами?” – каже з цього приводу президент Сербії Александар Вучич.
І ця заява – ще один привід замислитися, як у Белграді бачать свої майбутні відносини з Косовом.
Автор: Юрій Панченко,
