Словник: Абажур - Український простір

Read Time:26 Second

АБАЖУР, а, чол. Дашок різної форми і з різного матеріалу на лампу (свічку і т. ін.) для захисту очей від світла або для зосередження світла в певному напрямі. Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи — вгорі темний, похмурий, важкий; під ним — залитий світлом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 414); На столику стояла свічка під абажуром (Леся Українка, III, 1952, 535); Вкрита абажуром настільна лампа освітлювала тільки куток кімнати (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 235).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 2.