0
0
Read Time:14 Second
АБИ́ДЕ, присл. Хоч де, у будь-якому місці. Та я абиде захропу (Словник Грінченка); Свої мішки вони складали під лави.., не роздягаючись, сідали абиде, щоб швидше дати перепочинок ногам (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 91).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 3.