0
0
Купальний сезон майже підійшов до кінця, ще декілька тижнів і почнеться осінь, а точніше погодні умови будуть несприятливими для купання.
До початку літа, у квітні-травні газети та сайти майоріли повідомленнями про те, що за підготовку до пляжного сезону (чистка водойм та підготовка пляжів) взялося КП “Плесо”. Можливо, деякі пляжі і було підготовлено, але далеко не всі. Сьогодні хочеться розглянути саме тему непідготовлених пляжів, а також ставлення киян до підготовлених пляжів та їхній стан на кінець пляжного сезону. Може, хтось подумає, що на кінець сезону немає сенсу це обговорювати і про це писати, та я не згодна, оскільки живемо не останній день, а точніше не останній пляжний сезон.
У спальних районах Києва чимала кількість озерець, про які, особисто мені так здається, підприємства, які займаються підготовкою водойм до літнього сезону, і гадки не мають. Для жителів цих районів наявність водойм є зручною, оскільки не треба далеко виїжджати, щоб опинитиси біля прохолоди, яка є такою бажаною в спекотний літній день. Як правило, дана водойма використовується мешканцями районів, як для купання так і для риболовлі. Є перевагою, якщо хтось з комунальників помітивши таке озеро вчепить біля нього табличку про те, що купатися там не можна. Оскільки вода в даному озері не придатна для купання. Та як правило, мешканці цього самого спального району, або купаються в озерці не зважаючи на табличку, або просто знімуть і викинуть напис. Щодо першого варіанту, то тут зрозуміло, що всі дорослі люди і кожен відповідає сам за себе, а що найбільше бентежить – і за своїх дітей також. Що ж до другого варіанту, то навіть без напису можна зрозуміти що водойма не перевірена належними інстанціями, зробити це дуже просто: варто звернути увагу, що місце відпочинку не обладнане певними засобами комфорту, тим таки туалетом та перевдягалками.
Щодо туалетів, то це питання, здається, буде вічним для Києва та його мешканців, не зважаючи на те, що це столиця європейської країни. Так от, логічно пипустити, що коли на пляжі відсутній туалет, то купання у водоймі на 99% не є безпечним.
На жаль у місті та області не так вже й багато обладнаних належним чином пляжів. Особисто мені зустрічались і такі варіанти, коли пляж обладнаний всіма засобами комфорту, навіть є можливість покататися на човнику або на катамарані, окрім всіх цих зручностей є напис, який свідчить про те, що купатися у водоймі не можна. Як правило на таких пляжах збираються також не мала кількість людей різного віку, включаючи дітей. І використовують всі запропоновані зручності пляжного відпочинку, включаючи купання. Окрім всіх вище зазначених переваг, варто зауважити про кількість сміття, які залишають по собі відвідувачі цих “диких” пляжів.
Тепер інша сторона медалі: обладнані та підготовані до сезону пляжі. На кінець сезону їхній стан є не набагато кращим ніж стан попередніх. Вони так само засмічені, як самі водойми, так і пляжі. Хоча їх, на відміну від “диких” прибирають комунальники. Щодо засмічення зон відпочину, як доглянутих, так і “диких”, то тут велику роль відіграє ставлення самих киян, адже чисто не там де прибирають, а там, де не смітять. А ми звикли чомусь жити одним днем і не думати про те, яку спадщину (мається на увазі природню) залишимо своїм дітям. Також існує певна думка про те, що для чищення цих водойм застосовуються певні хімічні засоби, щоб вода набула блакитного кольору. Тож не зрозуміло, що краще чи то купатися в недоглянутих водоймах чи купатися у водоймах доглянутих з допомогою певних хімічних засобів, які можуть мати негативний вплив на ваше здоров’я. Цей вибір кожен має зробити для себе сам.
Звісно, шкода, що ми маємо обирати з гіршого. Але, цитуючи одного з екс-президентів “маємо те, що маємо”, а точніше – те, що хотіли мати, або те, про що не подумали, коли розкидали сміття і засмічували водойми. Мені як жителю Києва дуже шкода, що в кінцевому результаті ми отримуємо засмічені куточки природи, яких в нашому місті не так вже і багато. А через щорічне збільшення забудов з кожним роком цих куточків стає все менше, і щороку стан їхній не покращується, а на привеликий жаль погіршується. Цей факт не може не засмучувати, оскільки ці рекреаційні куточки є єдиним місцем відпочинку тих киян, котрі не мають змогу виїхати до інших туристичних зон України та закордону. Тоді постає наступне питання, котре адресується саме до цих громадян: навіщо ж забруднювати ці осередки природи?
Ірина Павлова
