0
0
Події в Україні та українсько-російські відносини не сходять зі шпальт балканських видань, але традиційні симпатії до Росії іноді не дають змоги об’єктивно оцінювати реальність.
Така-сяка допомога Україні – недостатні заходи, пише Драган Ставлянин у матеріалі для Radio Slobodna Evropa. Потрібна всебічна програма підтримки України і її Збройних Сил у боротьбі зі зовнішньою агресією. Позиція Заходу щодо надання зброї Україні (як вважає Ангела Меркель, західна зброя не допоможе Україні перемогти Росію, тому не варто давати зброї взагалі) не є правильною і не сприяє врегулюванню конфлікту. Лише спільні зусилля з подолання російської агресії та максимальний тиск на агресора може допомогти у ситуації, що склалася.
Можливість анексувати Крим виникла у Російської Федерації через подвійні стандарти західного світу щодо розпаду Югославії, вважає редакція сербського порталу Nezavisne novine. Уведення до міжнародного права крім поняття про самовизначення народів визначень “етнічних спільнот” призвело до сумних результатів. Завдяки діям у колишній Югославії стали можливі не тільки Республіка Сербська у Боснії і Герцеговині, а й відділення Косова від Сербії, а також визнання Росією Абхазії і Південної Осетії, як і окупація Криму.
Після остаточного оволодіння Дебальцевим наступним пунктом російсько-сепаратистських військ стане Маріуполь, пише белградське видання Вечерње Новости. Маріуполь важливий для Росії як етап просування до Криму і серйозний промислово-транспортний вузол. Тож розвиток подій на сході України можливий лише за умови взяття Маріуполя, вважає автор статті Бранко Влахович.
Ефективність впливу європейських санкцій на керівну верхівку Російської Федерації та сепаратистів на Сході України, про які почав консультації з лідерами країн ЄС голова Європейської Ради Дональд Туск, вельми сумнівна, пише болгарське видання Новини.Бг. Поки що “партія холодильника” не перемагає у Росії “партію телевізора”, тож запас міцності у російського керівництва ще досить значний.
Західні країни все ще сподіваються на втілення в життя мінських домовленостей, досягнутих за участі канцлера ФРН Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда між українським президентом Петром Порошенком і російським очільником Владіміром Путіном, повідомляє Al Jazeera. Немає сумнівів, що Європа не хоче війни у самому центрі континенту, але війна вже йде, а зусилля ЄС з її припинення – цілковито недостатні. натомість Росія відчуває слабкість Європи і посилює свій тиск як на Україну, так і на Європейський Союз.
Володимир Криницький
