0
0
“Нова стратегія національної безпеки Росії, в якій йдеться про загрозу з боку Сполучених Штатів, не змінює позиції Вашингтона, згідно з якою Москва сама являє собою небезпеку”.
Про це заявив керівник Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Джозеф Данфорд, пише в статті для “Беларускага Радыё РАЦЫЯ” Кость Бондарук.
За словами генерала, американські військові “завжди були зосереджені на розвитку російського потенціалу”. Данфорд вважає, що Росія – виклик для США та їхніх союзників. “Ми робимо такий висновок на основі дій і можливостей Росії, включно з ядерними й кібернетичними”, – додав генерал. Він зізнався, що поки що сам не бачив тексту стратегії національної безпеки Росії і хотів би з ним ознайомитися, перш ніж робити подальші висновки.
31 грудня Владімір Путін підписав указ, яким затвердив оновлену стратегію національної безпеки Російської Федерації. У цій стратегії стимулювання “кольорових революцій” і “руйнування традиційних російських духовно-моральних цінностей” названі основними загрозами державної і суспільної безпеки. Серед загроз ще йдеться про “діяльність радикальних громадських об’єднань та угруповань, які використовують націоналістичну і релігійно-екстремістську ідеологію, зарубіжних та міжнародних неурядових організацій, фінансових та економічних структур, а також осіб, діяльність яких спрямована на підрив єдності і територіальної цілісності Російської Федерації, дестабілізацію внутрішньополітичної та соціальної ситуації в країні”.
В оновленій стратегії, зокрема, Україна розглядається як “довгострокове джерело нестабільності в Європі”. У документі абсолютно не згадується про анексію Криму і силове вторгнення в Донбас, проте стверджується, що на тлі “зміцнення в Україні правої націоналістичної ідеології” відбувається “цілеспрямоване формування у населення України образу ворога в особі Росії”.
Для багатьох оглядачів абзац, що стосується України, є квінтесенцією всієї стратегії національної безпеки Росії. Виявляється, з погляду Кремля Захід розпалює конфлікти в Євразійському регіоні. Мовляв, Росія оточена ворогами і всього лише захищається. Це Меркель, Олланд і Обама розпалили пожежу “в серці Євразії”, в Україні. Виявляється, що це з вини США і Євросоюзу в Україні відбулася “революція гідності”. Спроба інтеграції України в Європу спровокувала внутрішній конфлікт в Україні. Однак, хто був іншою стороною конфлікту – про це не сказано.
Ось і суть проблеми. Так звані “зелені чоловічки” не були ні американцями, ні європейцями. У грудні під час великої прес-конференції Путін визнав, що іншою стороною конфлікту була російська армія, яка виконує свої військові завдання в Україні за його наказом. “Довгострокове джерело нестабільності” – це путінський план для України. Це не залежить від санкцій, від мінських домовленостей і від цін на нафту. Для Путіна і його оточення головним завданням залишається не дозволити Україні перетворитися на нормальну державу. Від цієї нав’язливої ідеї Кремль не відмовляється, навіть якщо ціною буде внутрішня катастрофа.
Ця одержимість однією ідеєю суперечить здоровому глузду, але вона свідчить про те, наскільки Україна важлива для Росії, що не хоче її випустити зі своїх обіймів ні в якому разі. Це мені трохи нагадує ситуацію з Косово. Колиска сербської державності стала незалежною країною. Я цього ніколи не схвалював, проте довелося змиритися з фактами.
Зараз росіянам доведеться визнати, що Україна – це їхнє Косово, якого силовим шляхом не повернеш. З українцями, як старшими братами, потрібно було по-хорошому домовлятися. Росія, яка хоче вважатися “старшим братом”, буде сприйматися світом як агресор і країна-монстр, підсумовує автор.
