0
0
21 травня 2006 року в Чорногорії відбувся референдум про незалежність від союзної держави з Сербією.
Результати референдуму виявили глибинний розкол в чорногорському суспільстві: 55% опитаних проголосували за незалежність, 45% – проти. Соціологи, а особливо політики просербського спрямування стверджують, що зараз противників незалежності, прихильників єдності з Сербією і взагалі відновлення Югославії значно більше за “самостійників”. Поки що цього підтвердити не вдалося нікому, оскільки на всі антивладні (так виходить, що вони заразом і античорногорські) маніфестації навіть у столиці виходить максимум 5 тисяч люду, і здебільшого з сербськими та російськими прапорами.
Ситуація з національною і громадянською ідентичністю в Чорногорії не легша, ніж в Україні. Там теж значна частина громадян відверто зневажає свою батьківщину, вважаючи її лише частиною сусідньої держави, відмовляючи в праві на власний вибір.
Тим часом Чорногорія “полако” (тобто, потихеньку) іде своєю дорогою. Ось і позавчора, 19 травня сталася ще одна знакова для маленької балканської держави подія: підписано протокол про вступ Чорногорії до НАТО. І це – незважаючи на шалену протидію “братів” з Сербії і навіть РФ.
Колектив Українського Простору, як, сподіваємося, і всі українці, бажають чорногорцям і Чорногорії успіхів на їхній дорозі до гідного життя! А зацікавлених запрошуємо відвідати Клуб “Україна – Чорногорія” та почитати інші матеріали про Чорногорію.
Володимир Криницький
