0
0
Як історик, який тривалий час займається українським визвольним рухом у ХХ столітті, вважаю Степана Бандеру одним із визначних діячів нашого минулого, вартим вшанування. Проте спроби творити “культ Бандери” за канонами “культу Леніна” є шкідливими як для розуміння його місці і ролі в нашій історії, так і для адекватного вшанування.
Але ще більш шкідливими є спроби вигадувати цей культ і представляти декомунізацію як “бандеризацію”. Тези про те, що Бандера в Україні повсюдно (в топоніміці та пам’ятниках) заміняє Леніна знаходимо в багатьох критиків декомунізації, зокрема Адреаса Умланда.
Насправді:
– за час декомунізації демонтовано 1320 пам’ятників “вождю пролетаріату” і встановлено 4 пам’ятники провіднику ОУН (усі на Західній Україні і всі без участі органів державної влади, зусиллями громадськості і місцевого самоврядування)
– перейменовано 51 493 об’єкти топоніміки (вулиці, площі, сквери тощо), з них 34 згідно рішень місцевих рад отримали ім’я Степана Бандери ( у Закарпатській, Полтавській, Сумській областях та місіті Києві по 1; в Київській області – 2; в Івано-Франківській та Миколаївській по 3, в Хмельницкій – 4, в Черкаській – 8 і в Чернівецькій – 10 )
Фаховий експерт будує свої концепції, опираючись на факти. Тому, хто намагається нав’язати суспільству власне упереджене бачення, вони лише заважають. Тож для зручності усіх зацікавлених — подаю цифри:
Володимир В’ятрович / www.facebook.com
