0
0
Наші “російські партнери” майже щодня повчають – не лише нас, а й мало не весь світ – що та як треба робити.
Вони краще знають, як треба облаштовувати нашу державу, краще знають, якою мовою нам у себе вдома говорити, які закони приймати і які мовні права надавати меншинам.
І спадає на думку одна цитата: “Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого”. Розгляньмо лише один документ: Четвертий висновок Консультативного комітету Рамкової конвенції щодо захисту національних меншин (ухвалено 20 лютого 2018 року). Це найновіший такий документ щодо РФ, і охоплює він останні роки.
Документ засновано на доповіді, представленій російською владою 20 грудня 2016 року, сторонніх письмових джерелах, інформації, отриманій Комітетом на зустрічах урядового і неурядового рівня, під час контактів з владою Москви, Московської, Мурманської і Тюменської областей, Республіки Татарстан і Краснодарського краю в період з 16 по 24 жовтня 2017 року.
У документі особливе місце відведено огляду мовної політики Росії. Зазначається, що офіційна політика щодо національних меншин наголошує на значенні російської етнічної приналежності і російської мови як основи загальної ідентичності.
“Офіційна риторика і проурядові ЗМІ схильні зображати мультикультурне суспільство як неблагополучне, тим самим породжуючи враження зовнішньої загрози і відчуття нібито необхідності “згуртуватися” всередині етнічних кордонів”, – ідеться в документі.
“У розглянутий період значно зменшилися обсяги викладання мов меншин і освіти цими мовами. Реформи в галузі освіти характеризуються одноманітністю підходів і особливою увагою до російської мови. Доповнюючи обмеженість наявності в публічному просторі мов меншин, все це впливає на мовні права як малих – часом корінних – громад, так і на права представників великих меншин, що нерідко становлять більшість населення республік”, – пишуть члени Консультативного комітету.
“Культурне життя людей, що належать до меншин, підтримується наявною широкою мережею установ шляхом проведення численних заходів, але зусилля ці в основному корисні лише тим, хто цікавиться фольклорними аспектами культури”, – зазначається у звіті.
Консультативний комітет висловлює стурбованість “зростанням домінування російської мови” за одночасної “відсутності ефективної підтримки мов національних меншин“.
Тенденція посилення російської мови за рахунок скорочення вивчення мов національних меншин, як зазначають експерти, почалася з “реформи освіти” в 2006 році, введення єдиного державного іспиту в 2009 році, прийняття нового закону про освіту у 2012 році. Внесення ж поправок у федеральну навчальну програму зміцнило, якщо не повністю змінило ситуацію.
Експерти вказують, що в Російській Федерації поширені випадки дискримінації, розпалювання ненависті до осіб, що належать до національних меншин, випадки расизму. Тенденції до зниження безкарності комітет не помічає.
На думку комітету, в РФ має місце регрес у питаннях свободи вираження думок, зборів і об’єднань осіб, що належать до національних меншин. Як конкретний приклад дискримінації експерти назвали появу категорій “іноземний агент” і “небажані організації”.
“Консультативний комітет стурбований тим, що влада перешкоджала публічним демонстраціям на захист мов меншин, наприклад, у Республіці Башкортостан. У 2015 році опозиційний активіст татарської національності був першим засудженим за участь в мирних демонстраціях за статтею 212.1 Кримінального кодексу, яка криміналізує порушення правил проведення громадських зібрань”.
Як бачимо, міжнародні організації і незалежні експерти відзначають далеко не безхмарне становище національних меншин на Росії. При цьому Міністерство закордонних справ РФ головним своїм завданням бачить повчання України та організацію обговорення українського законодавства на різних міжнародних майданчиках. А Міністерство внутрішніх справ допомагає національні меншини РФ придушувати.
Може, пошукаєте свою колоду?
