Під час Великої війни на території України відбулася низка подій, які стали прообразом майбутніх сербсько-хорватських взаємин у єдиній державі: у листопаді-грудні 1916 року та протягом 1917-го за наказом командування Сербського добровольчого корпусу було жорстоко вбито кілька сотень хорватських військовополонених.
Історія антирадянського опору знає лише два приклади, коли збройні формування поневоленого народу змогли боротися з Радянською армією та НКВС-МДБ аж до середини 1950-х: УПА й литовські “лісові брати”. І весь час вони намагалися налагодити плідну співпрацю.
Хоч як це дивно, одне з найцікавіших явищ у межах українського повстанського руху – існування в УПА підрозділів, сформованих з представників інших національностей – досі перебуває начебто поза периметром наукових інтересів більшості істориків. Вивчення наявних матеріалів дає підстави казати, що кількість досліджень, присвячених іншонаціональним відділам Армії, катастрофічно мала.
У серпні 1920 року під Варшавою польське військо зупинило наступ совєцького Західного фронту і завдало його арміям нищівної поразки. На підваршавських полях зазнав краху червоний похід на Берлін та Париж і остаточно було поховано мрії про світову революцію. Саме тому в цей день ще від часів ІІ Речі Посполитої (з перервою в епоху ПНР) відзначається…
Підкорення Святославом Хоробрим і Володимиром Великим в’ятичів і радимичів були, по сутi, першою і другою війнами між українцями і росіянами.
Рішення Київської міської ради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери викликало чимало різних суперечок.
Кілька років тому росіяни серйозно взялися за історію. 2012 р. провели “з’їзд істориків”, яким поклали початок існуванню “відродженого” Россійского історічєского общєства. Головою обрали керівника Держдуми Сєрґєя Наришкіна, головою опікунської ради – Владіміра Путіна.
Відома публіцистка, журналістка, активна громадська діячка, поборник незалежності України, популяризатор української національної ідеї на теренах Канади, донька генерала української армії, любляча дружина та добра мати – все це грані внутрішнього світу та їх зовнішні прояви, зосереджені в постаті однієї людини.
6 листопада виповнюється 160 років з дня народження видатного українського історика, археолога, етнографа і фольклориста Дмитра Івановича Яворницького. Його подвижницьке життя і наукова діяльність – яскравий та привабливий приклад самовідданого служіння своєму народу. Людина енциклопедичних знань та багатогранних інтересів, Дмитро Іванович за своє довге життя провів безліч археологічних та етнографічних експедицій і подорожей у пошуках…
Ці два явища абсолютно різні й дуже часто далекі одне від одного. Історія-процес – ідеально-об’єктивна. Відбувалися певні події, вони мали свої причини, наслідки, зв’язки з іншими подіями. Але! – проблема в тому, що жодна людина не знає, коли і як ті всі події відбувались. І це – причина необ’єктивності історії-науки.