Словник: Абажурний
АБАЖУРНИЙ, а, е. Прикм. до абажур. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 2.
Словник української мови
Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.
Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року. Після більшості тлумачень у словнику наведено справжні випадки вживання слова, що ілюструють його значення.
Попри обов’язкову на час його виходу політичну заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії.
Читати
Словник: Абажур
АБАЖУР, а, чол. Дашок різної форми і з різного матеріалу на лампу (свічку і т. ін.) для захисту очей від світла або для зосередження світла в певному напрямі. Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи — вгорі темний, похмурий, важкий; під ним — залитий світлом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 414); На…
Словник: А
А 1, невідм., сер. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука «а». ♦ Від а до зет (за латинським алфавітом) — від початку до кінця; усе. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 1. А 2, спол. І. протиставний. 1. Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до…