Співробітниць одного з харківських універсамів називали дурними, мало не били й вимагали, щоб вони “поверталися у свою бандерівщину”.
Як відомо, головний аргумент російськомовних українців полягає в тому, що абсолютно неважливо, якою мовою людина говорить. Приклад із Харкова унаочнює, що аргумент цей – лицемірний.
Сайт “Город х” інформує про ситуацію, що склалася в одному з магазинів у Харкові.
Співробітниця магазину Тетяна повідомила виданню, що з Києва їм надійшла вказівка, щоб касири свої шаблонні фрази на зразок “Картка є?” і “Пакет потрібен?” казали українською.
“Персоналу, звісно, незвично, але діватися нікуди. Здивувало те, що нововведення викликало хвилю обурення у покупців”, – розповідає Тетяна.
Постійні покупці “з когорти інтелігентних” підходили з квадратними очима й цікавилися, “а что это у вас на украинском заговорили?”
“Були й відверті хами з реакцією «вали в свою бандеровщину», «тьі что, дурочка, русского язьіка вьіучить не можешь?» (наводжу дослівно). Навіть скарги в книгу скарг писали. Якщо чесно, ми такої реакції не очікували”, – підсумувала Тетяна.
Від редакції: Підтвердити справжність цієї розповіді нам поки що не вдалося, але вона в кожному разі заслуговує на увагу. Якщо це справді було – це чудова демонстрація подвійних стандартів так званих російськомовних українців, яким постулат “какаяразніца” підходить тільки для індульгенції вживання російської. Якщо ж це вигадка – очевидно, що противники розширення застосування української мови починають таким чином нову антиукраїнську кампанію – мовляв, тільки спробуйте сюди свою мову принести, побачите, що на вас чекатиме.
Не так давно ми проводили невелике власне дослідження ставлення до української в Харкові – результати були невтішні. Утім, як і в Запоріжжі, Одесі та інших містах півдня і сходу України. І на цьому тлі дуже важливо, щоб Київська міська рада таки прийняла рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині“, яке стане прецедентом для інших українських міст.