Хорватський військово-морський відділ на Чорному й Азовському морях

0 0
Read Time:3 Minute, 15 Second

Маловідома сторінка історії хорватських ВМС часів Другої світової війни, що має безпосередній стосунок до України.

Хоч Незалежна держава Хорватія й не оголошувала війни Радянському Союзу, Поґлавнік Анте Павелич доручив організувати добровольчі відділи, які за домовленістю з керівництвом Німеччини мали брати участь в бойових діях на Східному фронті.

Було створено стрілецькі (піхотні), військово-повітряні та військово-морські підрозділи. Хорватських моряків долучили до служби у Хорватському військово-морському відділі на Чорному морі, більш відомому під назвою Хорватської військово-морської легії.

На момент проголошення незалежності Хорватія не мала власного військового флоту, і не мала змоги його створити, бо за умовами Римського договору їй було заборонено тримати ВМС на Адріатичному морі. Таке право надавалося лише Італії.

Тож створення хорватських військово-морських підрозділів у складі Кріґсмаріне було єдиною можливістю, і Павелич за неї вхопився. 2 липня 1941 року Поґлавнік видав наказ про створення Військово-морського відділу. Командиром відділу було призначено фрегатен-капітана Андро Вркляна.

17 липня 1941 року перші хорватські моряки-добровольці (120 офіцерів, старшин і матросів) вирушили до Варни на Чорному морі, де почалася їхня бойова підготовка. Ще дві групи чисельністю 88 та 50 осіб прибули до Болгарії у другій половині серпня.

Хорвати змушені були носити німецьку військову форму, тож вважалися б військовополоненими, якби радянські війська були їх захопили. Як окремішню відзнаку хорвати мали лише знак на рукаві, який мав вигляд щита з червоними та білими клітинами (кольори тодішнього герба НДХ) і написом «Hrvatska».

Справжніх військових кораблів підрозділ не мав, тому хорватським морякам доводилося нести службу на торпедних і рибальських катерах та буксирах. Завданнями відділу було розмінування порту, конвоювання суден, боротьба проти радянських диверсантів. До програми навчання німецькі керівники включили стройові вправи та німецьку мову.

Курс навчання хорватський відділ закінчив до 22 вересня 1941 року, і легіон передислоковують до Генічеська та Миколаєва. Тут до завдань підрозділу додалися розміновування гирла Дніпра та дніпровських лиманів, патрулювання берегової смуги, охорона військових об’єктів.

У кожному з місць дислокації представники хорватської легії запрошували місцевих жителів на роботу. З українських рибалок було організовано рибальську артіль для продовольчого забезпечення легіону, багатьох місцевих моряків узяли на бойову службу. Чисельність відділу зросла до майже 1000 осіб, серед яких, за різними оцінками, від 50% до 60% складали місцеві жителі.

Хорватські моряки разом з частиною місцевого населення у кінці грудня 1941 року відбили спробу захоплення Генічеська радянськими військами. Надалі судна підрозділи несли службу з охорони берегової зони.

Частину легії планувалося залучити до служби в Криму, тож капітан Врклян вирушив у інспекційний рейд півостровом. Утім, загону Вркляна довелося навіть брати участь у бою з радянським десантом під Феодосією у грудні 1941 р. А передислокацію через жахливі морози довелося відкласти до весни 1942 року.

У квітні частину легіону відрядили до Керчі та Ялти. Місцем дислокації органу управління Кримською групою Хорватського відділу була Ялта. Але катери легіону змушені були постійно перебувати в русі вздовж узбережжя, виконуючи оперативні завдання командування німецьких військ у Криму.

На підсилення Чорноморсько-Азовського угруповання в червні 1942 року до Маріуполя прибула ще одна група зі 120 хорватських військових моряків. Було отримано ще 9 одиниць плавскладу, таким чином, кількість кораблів у легіоні досягла 55. Штаб легіону розташувався на тримачтовому учбовому бригу «Товариш», який радянські військові вважали знищеним. У жовтні ж 1943 Маріуполь відвідав Анте Павелич, який на шляху до Сталінграда зазирнув і до своїх земляків на Азові.

Наприкінці 1942 р. Хорватський військово-морський відділ вирушив на відпочинок до Варни, передавши плавсклад та інфраструктуру іншим підрозділам, а після відпочинку повернулися на попередні місця дислокації. Разом із хорватами подалося й чимало українських моряків. Легіон було поповнено 12 мисливцями на субмарини, а підрозділ офіційно отримав назву 23-ї флотилії морських мисливців (23. Unterseeboot-Jägerflotilla).

У жовтні 1943 року після відпочинку, прийняття поповнення (до складу відділу було введено додатково 2 батареї берегової артилерії – близько 400 осіб особового складу при 88-мм гарматах) та вишколу в Німеччині й Болгарії легіон переправили до Трієста, де хорватських моряків розподілили на різні кораблі Кріґсмаріне.

Поштові марки Незалежної держави Хорватія часів Другої світової війни
Поштові марки Незалежної держави Хорватія часів Другої світової війни

Володимир Криницький

About Post Author

prostir

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь