0
0
Давня легенда кримських татар оповідає історію про те, як два юнаки з Бахчисараю і Карасубазару намагались визначити, хто з них вправніший у танку.
Суперечка тривала роками, і, врешті-решт, два міста зібралися покласти цьому край. Гості з Карасубазару не хотіли образити бахчисарайців, а ті – своїх земляків-татар. От і вирішили, що обидва юнаки перемогли: не повторивши рухів один одного, створили танець, якому немає рівних. Так і виник танок хайтарма – символ безперервного руху життя.
Історія, зіткана з реального переказу і вигадки, свідчить, настільки кримські татари є самобутнім, миролюбним і толерантним народом. Реальна історія показує ще більше: цей народ – сміливий і незламний.
Сімдесят років з часу депортації кримських татар позаду. Двадцять п’ять – від повернення на історичну батьківщину, до Криму. Згідно з офіційною версією “совка”, причиною примусового переселення стала співпраця деяких кримських татар з фашистською Німеччиною. Однак і сьогодні залишається загроза повторення злочину з боку тієї самої держави з тим самим “совковим” мисленням.
Зокрема, в інтерв’ю кореспонденту УНІАН лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що “лише за останній тиждень серед кримських татар проведено більше 40 обшуків, формальною причиною яких є начебто виявлення зброї та забороненої літератури”. Намагаючись пояснити такі дії самопроголошеної влади Криму, Джемілєв зазначив, що “по-перше, це боротьба з інакодумством, а по-друге – намагання залякати в першу чергу тих, хто не визнає окупації, а це переважно кримські татари та їхній представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу”.
Власну думку щодо теперішнього стану речей в Криму висловлює політтехнолог Тарас Березовець. У своєму блозі, який він веде на сайті видання “Новое Время”, Березовець зазначив: “Чим небезпечні для сучасної Росії кримці? Тим, що вони – не «совки». Хоча більшість із них і народилась за межами Криму – вони є носіями його справжньої ідентичності та української державності. Припущення щодо депортації, на жаль – не просто залякування. Так сталось, що незаконні вибори 14 вересня проігнорувало більше 95% кримських татар. Сьогодні їхню присутність окупаційна влада розглядає як пряму загрозу новому режиму”.
Кримські татари знову опинились під загрозою можливої депортації. Ситуація ускладнюється ще й тим, що увага більшості українців і світової спільноти прикута до подій на сході України. Слушно зауважує той-таки Тарас Березовець: “У випадку невтручання міжнародних правозахисних організацій, ЄС, ОБСЄ, ООН, сп’яніла від безкарності самопроголошена кримська влада тільки прискорить репресії проти кримськотатарського народу”.
Хочеться вірити, що міжнародне товариство не проігнорує закликів про допомогу. Закінчиться війна, загояться рани. Дамо гопака! І станцюємо дивовижний танок хайтарма!
Ганна Базиленко
