0
0
Чорногорська – державна мова Чорногорії, можливо, єдиної країни у світі, де заснування факультету з дослідження і вивчення державної мови стало проблемою.
Після тривалого використання так званої “сербсько-хорватської” мови та набуття державної самостійності 2006 року, Чорногорія отримала нову Конституцію, за якою офіційною мовою держави встановлено чорногорську.
За ухвалення Конституції головували партії парламентської коаліції, яка перебуває при владі і зараз, а саме: Демократична партія соціалістів та Соціал-демократична партія, яким додав необхідні для більшості голоси “Рух за зміни”. Проти нової Конституції були просербські партії, які, окрім іншого, відмовляються визнавати той факт, що сербська мова не посідає головного становища у Чорногорії.
Ситуація перебувала в замороженому стані, доки не дійшло до необхідності ухвалення виборчого закону, що його мають приймати щонайменше двома третинами голосів. З цієї нагоди опозиційні просербські партії заявили, що не голосуватимуть за закон, якщо уряд не відмовиться від наміру шкільний предмет “Рідна мова” назвати “Чорногорською мовою”.
Переговори тривали кілька місяців, аж доки було досягнуто компромісного рішення, що предмет отримає цілковито безглузду назву “Чорногорсько-сербсько-боснійсько-хорватська мова та література”.
Через три роки чорногорська мова знову стала причиною дискусій, цього разу серед професійно-наукової спільноти. Вона не ставила головною проблемою назву мови, для себе вже вирішивши, що мова має називатися за назвою держави – чорногорською. Постала проблема, чи треба повернути до мови питомі архаїчні форми, чи навпаки якомога більше її модернізувати.
“Заснування факультету чорногорської мови в університеті в Цетинє – наслідок згубного ненаукового націоналістичного концепту і бачення чорногорської мови та культури. Це неприпустимо і невиправдано. Заснування цього нового факультету – це не здорова конкуренція, що була б бажана, а лише підтримка одного антинаукового постулату, який Чорногорії геть не потрібен”, – вважає професор загальної лінгвістики філософського факультету університету в Нікшичі Райка Глушиця.
“Дезінформація, що виходить з кафедри чорногорської мови з Нікшича, зовсім не новина”, – каже декан новозаснованого факультету чорногорської мови і літератури Аднан Чиргич , і додає, що взагалі не має бажання коментувати претензії, що виходять за межі професійної дискусії.
Противники факультету чорногорської мови кажуть, що його заснування – непотрібне розпорошення коштів платників податків на організацію кадрів та наукової бази однієї установи, у той час як Університет Чорногорії переживає тяжку фінансову кризу, зменшення бюджету і неспроможність навіть повністю платити зарплатню працівникам. Про науково-дослідну роботу взагалі не йдеться.
“Факультет чорногорської мови і літератури – самостійна науково-дослідна та навчальна інституція, що ніяк не пов’язана з Університетом Чорногорії і його бюджетом. Я не фахівець у фінансових питаннях, але свої фінансові проблеми наукові установи у нікшичі мають вирішувати з урядом та мінстерством фінансів. Уряд ухвалив бюджет. Чорногорська – державна мова у Чорногії. Усі держави навколо нас мають по кілька факультетів, кафедр, інститутів, що працюють над розвитком і вивченням їхніх державних мов, і нікому з наших сусідів не спадає на думку, що засновувати факультет з вивчення державної мови – дивна ідея. Із усіх цих розмов зрозуміло, що йдеться не про бюджет Чорногорії, а про загрозу їхній монополії, яку вони утримують роками”, – констатує Чиргич.
“Проблема в тому, що в освіті немає загального, стратегічного підходу”, – каже професор мови та літератури Срджан Перич, який вважає, що у цьому питанні забагато політики.
“Не хочу ставати на місце арбітра і вказувати, хто правий, а хто ні, але складається враження, що без вказівки державного апарату наука топчеться на місці. Боюся, що такі протистояння не додають якості у науковому плані, а тільки вносять незлагоду в нукове середовище. Думаю, що це дуже тривожна ситуація. Коли кудись глибоко втручається політика, добра для науки чекати не доводиться”, – підсумовує Перич.
АНК і надалі стежитиме за процесом мовних дебатів у Чорногорії та інформуватиме читачів про їхні результати.
