0
0
Перший фактичний глава незалежної Литви європарламентар Вітаутас Ландсбергіс заявив, що потрібно координувати зусилля в справі розслідування історії окупації, щоб ці роботи стали відомі не тільки академічній спільноті.
Про це він сказав 2 грудня в Литовському сеймі на установчому засіданні нової організації – Асоціації з розслідування радянської окупації (Sovietinės okupacijos tyrimo asociacijа, SOTA).
“Асоціація потрібна, щоб координувати зусилля, щоб ці зусилля стали не тільки науковими книжками, що стоять на полицях, а чимось більшим – саме в суспільній та міжнародній свідомості. Інші країни зі схожою долею – Латвія чи Україна – провели надзвичайну, широко відому в світі роботу. Ми багато чого не зробили, є теми і матеріали, які можуть стати романами, драмами, справжнім культурним середовищем. У нас є незвичайний, винятковий фольклор, пісні партизанські – це не представлено світові”, – сказав Ландсбергіс.
Один з ідейних батьків асоціації консерватор Арвідас Анушаускас сказав, що, незважаючи на те, що в Литві діють різні дослідницькі організації, Міжнародна комісія з оцінки наслідків радянського періоду та окупації, потрібна організація, яка об’єднала б окремих людей, що працюють в цій галузі.
“У цій діяльності бере участь чимало людей, які мають єдину мету – прагнуть зафіксувати злочини радянської окупації, пам’ять про них, однак ми вважаємо, що їм потрібно об’єднатися, допомагати одне одному, щоб про їхню роботу дізналося і суспільство і, що важливо, міжнародне академічне співтовариство”, – сказав Анушаускас.
За його словами, члени згаданої асоціації зможуть допомогти своїм проектам.
На установчому засіданні виступив Ландсбергіс, який підкреслив, що Литва через деякі свої історичні питання повинна ухвалити й політичні рішення.
“Проблеми починаються з назв і з використовуваного словника, він відбиває концептуальні питання політичної історії. І такий період не один, і окупація не одна. З цим ми стикаємося в різних випадках у питаннях, на які не відповіли собі самі. Є низка різних питань, що стосуються зауважень іноземців, де народилися люди, наприклад, 1950 року народження. На Заході кажуть – народився в СРСР. Людина може сказати, яка різниця, а інший – ні, я народився не в СРСР! Раніше було написано – в Литві, а зараз якась іноземна держава править, пише, що народився в СРСР – значить, колишній громадянин СРСР”, – сказав Ландсбергіс.
У ЗМІ писали про такі випадки, коли литовці, які змінювали за кордоном документи стикалися з тим, що місце народження їм вказували не Литва, а СРСР.
“Для одних це неприйнятно як морально, так і емоційно, для інших ясно – це політичний момент. Давайте домовимося, введемо, якщо треба, на рівні закону, що народжений в 1950 р. народився в окупованій Литві. Не в СРСР, не в Литовській РСР, а в окупованій Литві. Якщо ми в законі затвердимо статус опору як єдиної законної влади в Литві, яка існувала, боролася з окупантом, то ми не повинні зневажати цих принципів. А ми застрягли десь на півдорозі з такими своїми складнощами або з нестачею послідовності”, – сказав Ландсбергіс.
Нова асоціація об’єднуватиме активних студентів, докторантів, вчителів, істориків тощо, які досліджують період окупації.
