Марко Вешович. "Коли сербський снайпер застрелив дитину моєї приятельки..."

Read Time:1 Minute, 9 Second

**Марко Вешович** – чорногорський і боснійський письменник, журналіст. Під час боснійської війни 1992-1995 рр. викривав великосербську політику Югославії, тоді й зараз виступає проти війни, шовінізму в будь-яких проявах. Автор численних поетичних і прозових книжок. Живе й працює у Сараєві.
Фото – www.oslobodjenje.ba

Коли сербський снайпер застрелив
дитину моєї приятельки, яку тримала на руках –
вона перестала вірити в бога. «Немає тебе, боже», –
сказала, востаннє перехрестилася і, –
крапка. «Бог, який дозволяє, щоб дітей
на руках у матерів вбивали просто так, ні за що,
лише задля розваги – такого бога мені не треба.
Інші ж – хай як хочуть.

Раніше, до війни, думала, що
небеса впадуть на мене, якщо перестану
у бога вірити. А бач, нічого не сталося.
І черепиця не потріскала на даху мого будинку,
і я сама – й далі я. Сараєво і далі Сараєво,
небо й далі небо. І там воно і є, де й було.
Просто бога немає. Може, його немає лише для мене.
Інші ж – хай як хочуть.
Усе йде в житті як і раніше.
Мені навіть здається, що так легше –
без бога. Боїмося того,
чого не вміємо пояснити. Знаєш, легше йти,
не маючи нічого в руках,
ніж коли тягнеш за собою кривду».
«Так, справді», – відповів я. «Без бога, звісно,
легше йти цим скелястим життям.
От тільки постійно відчувається, що в руках порожньо».

Порожньо, й тому важко.

Переклав Володимир Криницький