0
0
Запоріжжя належить до найбільш зросійщених міст України, і чверть століття незалежності ніяк не змінила ситуації на краще. Громадські активісти б’ють на сполох, але ні міська, ні обласна влада на ситуацію не впливають.
Я сам востаннє був у Запоріжжі ще на початку 90-х минулого століття. Тоді мене вразило те, що на відміну від усієї країни місто жило за московським часом і містяни цим пишалися. Української демонстративно не розуміли й кривилися. Схоже на те, що досі мало що змінилося.
«Тут немає про що говорити. Ситуація як була сумною, так і залишилася такою. Під кінець минулого року міська рада ухвалила “Програму розвитку й функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки”, але якийсь реальний ефект від неї малоймовірний. Цього року на деяких маршрутках з’явилися україномовні таблички з назвами зупинок, і на муніципальному каналі трохи побільшало української мови. З громадських ініціатив можна відзначити “Український дитячий мовний клуб СОЛОВ’ЯТА“. Власне це і всі “здобутки” за останній час у Запоріжжі», – відповідає на моє запитання про сучасний стан української в місті запоріжець Станіслав Свідлов.
«Я живу частину часу в Запоріжжі, частину – в Мелітополі. Що там, що там ситуація з українською мовою просто страшна. Що можна казати, якщо повідомлення на сайті Запорізької міської ради пишуть російською! Купити українськомовну газету чи журнал ні в Запоріжжі, ні в Мелітополі не вдасться, можна й не намагатися. Кілька років тому був у Луганську – от у нас у Запоріжжі те саме в ставленні до мови. Що сталося там – ми всі бачимо. Чимало прихильників “ЛДНР” і в нас», – ділиться своїми спостереженнями Максим Івченко родом з Мелітополя.
Видання Запорізької міської ради називається «Запорізька Січ». Красиво, правда? Так. Але всі новини й статті там – російською. Ми поцікавилися про причини такої редакційної політики у головного редактора видання. Поки що (півтора місяця минуло) жодної відповіді не отримали. Може, пан редактор не втнув прочитати українською листа?
«Скоріше за все, річ не в тому, – каже жителька Запоріжжя Олена Павленко. – Просто в нашому місті на всіх рівнях напівофіційно встановлено негативне ставлення до української мови. Усі чиновники, вся публічна сфера – все російськомовне, і ніхто тобі ніяк не допоможе. Таке враження, що українські закони на території Запоріжжя не діють. Добре, що є Хортиця і Музей козацтва. Там можна звернутись до співробітника українською, і не боятися, що зараз облають».
Майже мільйонне місто перебуває абсолютно поза зоною дії українського мовного простору. І коли місцеві діячі від політики розпинаються про мовну рівноправність представників усіх народів, які живуть у місті – не сумнівайтеся, ідеться про представників російськомовних. Чи збирається влада щось із цим робити? Чи знову законопроект «Про державну мову» покладуть у скриню і вдаватимуть, що все й так гаразд? І що робити небайдужим запоріжцям? Боюся, що запитання ці не мають відповіді…
Володимир Криницький
