Навряд чи можна інакше назвати ситуацію з переселенцями з Донбасу в інші області: Україна потерпає від “донецьких” і “луганських”.
Десятки тисяч їх розселилися в різні українські міста й сіють там продукти своєї життєдіяльності у вигляді донбаського язьіка й донбаської ж поведінки, приправляючи це ненавистю до України і нас, українців.
І це минається, українці це “хавають”, очевидно, ще й допомагають на собі ж заробляти.
Ось яскравий приклад типового “донецького контингенту”:
Ця особина вчилася… ну як вчилася… ходила в Донецький національний університет. Тепер живе… Правильно, у Львові. Думаю, що чимало львівшьких пані вже зробило в неї манікюр і педикюр, заплативши свої гроші, які, цілком можливо, поїхали від неї у Донецьк коханому “ополченцеві”.
І зовсім не дивно, що на її сторінці красується пост самозакоханого так званого журналіста Гордона про п*дарасів і Шухевича – з усього видно, що донецька мадам належить до ментальних родичів київського продавця пірамідок.
Така “донецька” поведінка неможлива ніде, крім України. Бо ми це дозволяємо. І за це платимо.
А тим часом на Донбасі – двоє загиблих і п’ятеро поранених.
Коли ми почуємо Донбас?..