0
0
Повзучі русифікатори дуже часто використовують у дискусіях такий маніпулятивний аргумент: «Давайте не будемо педалювати мовні питання, які нас розколюють, а зосередимося на боротьбі з корупцією та побудові ефективної економіки – і тоді люди самі потягнуться до українського».
Ця теза по-перше, дуже нагадує заяложені агітки часів Кучми і Януковича про хороших господарників (які на ділі виявилися добрячими шахраями, що обідрали країну до нитки). По-друге, вириває об’єкт маніпуляції з історичного контексту і таким чином спотворюють реальний стан речей.
Справа в тому, що для русскоміровців, які мали б потягнутися до українського, побачивши, яке воно багате та квітуче, економічний чинник НІКОЛИ не був і НЕ Є вирішальним. Росіяни – це спільнота, для якої головною цінністю є влада і можливість чинити насильство над сусідніми народами, а зовсім не матеріальний добробут, яким вони не раз і не двічі поступалися заради політичного домінування.
Це дуже чітко продемонстрував Євромайдан, який зросійщені регіони не підтримали, хоча прекрасно знали, що ЄС значно випереджає милу їм РФ за рівнем цивілізації та економічного розвитку. Не тягнуться росіяни до багатої Європи і Америки – навпаки: мріють придавити ситу Європку лаптем і Алясочку собі вернути «взад», щоб потім загидити її, як Східну Пруссію.
Питання побудови ефективної економіки і мовне питання насправді дуже тісно пов’язані. Бо російська мова – це мова російського народу, якої на наших теренах не звучало, поки ми не зв’язалися з Москвою. Не водилося в Україні російськомовних до злощасного Переяславського договору. А чи зможуть росіяни (і обрусачені) будувати в Україні щось ефективне? Велике питання.
У ЖОДНІЙ країні, де вільно функціонує російська мова (РФ, Білорусь, ПМР, ПО, Абхазія), немає ні демократії, ні ефективної ринкової економіки. Зате маленькі країни Балтії, які вчасно відсторонили «русскоговорящіх» від прийняття стратегічних політичних і економічних рішень, мають набагато вищі економічні показники і сидять під парасолькою НАТО.
Мова – це не просто система комунікації, мова – це менталітет. Люди, які дорожать російською мовою (тобто системою комунікації Російської Імперії) – це носії російського менталітету, менталітету паразита, брехуна і грабіжника. Усі системи, які будують «русскоговорящіє», здатні лише паразитувати на природних і людських ресурсах і вводити народ у оману. Продукти русского міра здатні діяти конструктивно тільки в тих системах, де їм не дозволяють домінувати і не допускають до прийняття стратегічних рішень – і тому вони змушені підлаштовуватися під місцеві правила. Ті європейські народи, які дозволили русскоміровцям сісти собі на голову, приречені на злидні і безправ’я.
Та чого далеко ходити. 23 роки українці не зважали на мову і дозволили продуктам русского міра керувати своєю державою, унаслідок чого ті перетворили нас на один з найбідніших народів Європи. Комусь іще хочеться далі експериментувати? Тому не ведемося на маніпуляції і твердо пам’ятаємо: не буде реукраїнізації – не буде й економічного прогресу.
