0
0
Що українці знають про Македонію? Та майже нічого. Це не та країна, яка постійно згадується у новинних стрічках. Ще менше ми знаємо про мову македонців. Одначе її доля може бути для нас цікавою і повчальною.
Під час перебування країни під владою то однієї, то іншої метрополії, македонців вважали то слов’янізованими греками, то посербленими болгарами, то зболгареними сербами – залежно від тогочасного гегемона. Так само й про мову македонську можна почути що завгодно: це або діалект болгарської, який зіпсували серби, або діалект сербської, який намагалися знищити болгари, або це взагалі випадкова мішанка різномовних слів. Причому доказів кожної з теорій знаходять безліч і найнеймовірніших.
Найпослідовніше проти визнання македонської мови виступають болгари. Її називають штучним конструктом, вигаданим навмисно для знищення національної єдності болгар і македонців.
Македонську мову було офіційно визнано лише 1945 року, коли Македонія стала однією з республік Югославії, а мова республіки стала офіційною поряд з мовами інших республік. Частково це справді було політичне рішення, але самі македонці боролися за своє визнання ще з початку ХІХ століття. Цікаво, до речі, що одна з македонських революційних організацій міжвоєнного періоду – ВМРО – одним із символів мала червоно-чорний прапор.
Доводячи самостійність своєї мови, македонські лінгвісти кажуть, що лексика схожа, але не збігається з болгарською; у македонській інакше утворюють майбутній і минулий час; наголос у македонській завжди падає на третій склад з кінця на відміну від довільного наголосу в болгарській мові.
Великою проблемою Македонії залишається жорстка протидія албанської меншини політиці консолідації країни. На межі ХХ і ХХІ століть місцеві албанці за підтримки косоварів мало не відірвали шматок македонської території, прагнучи проголосити незалежність і приєднатися до майбутньої “Великої Албанії”. Тоді їм це не вдалося, але час від часу в районах, де живуть албанці, спалахують конфлікти, які доводиться знову й знову гасити силами поліції і війська.
Влада намагається запровадити вивчення македонської мови в усіх школах країни з першого року навчання, щоб до закінчення школи всі діти вміли говорити державною мовою. Албанці не в захваті від такого плану. Ситуація не дуже відрізняється від української: значна частина албанського населення не знає македонської мови й не збирається її вивчати.
Але варто зазначити, що всі складнощі й перепони не завадили македонцям створити якісну літературу й видавати книжки своєю мовою майже в такій самій кількості, як видає Україна. А ще – слухати на радіо стовідсотково македонську музику без будь-яких квот.
