0
0
Один із авторів законопроекту «Про державну мову» Сергій Оснач прокоментував документ для інтернет-ЗМІ.
— Чому закон про захист державної мови варто прийняти?
Законопроєкт «Про державну мову» (реєстр. № 5670), розроблений групою громадських активістів та експертів на чолі з професором права Володимиром Василенком, принципово відрізняється від двох инших проєктів, зареєстрованих у Раді. Це проєкт суто про державну мову та її застосування. Він не містить ніяких «реґіональних мов» і не стосується мов національних меншин. Це нормальна европейська практика (наприклад, закони суто про державну мову мають Франція, Польща, Литва, Латвія, навіть федеративна Росія). А права національних меншин мають бути захищені окремим законом. До того ж, наш громадський проєкт є всеохопним. Він вреґульовує застосування державної мови практично в усіх сферах суспільного життя, зокрема в такій важливій сфері як сфера інтернет-ЗМІ, інтернет-магазинів, сайтів державних органів тощо (цього немає в инших проєктах). І важливо, що норми нашого проєкту – не декларативні. Передбачено чіткі механізми їх впровадження. Варто також зазначити, що громадський законопроєкт не обмежує прав національних меншин і не стосується приватного спілкування.
— Які оптимальні заходи із захисту державної мови мають бути негайно вжиті?
Щоб наповнити державний статус української мови реальним змістом, захистити право громадян України на отримання інформації державною мовою та припинити розмивання української ідентичности, потрібен комплекс законодавчих заходів. Наш законопроєкт забезпечить:
• домінування української мови на телебаченні та радіо (як на загальноукраїнських, так і на реґіональних каналах), а також у кінотеатрах;
• захист права громадян на освіту українською мовою та реальне, а не декларативне застосування мови в освіті;
• розвиток та реальне впровадження української наукової термінології;
• перевагу української мови у друкованих ЗМІ, книгодрукуванні та книгорозповсюдженні;
• перевагу української мови на сайтах державних органів, інтернет-ЗМІ, інтернет-магазинів;
• обов’язкове знання та застосування української мови державними посадовцями;
• створення та закупівлю програмного забезпечення українською мовою;
• впровадження української мови як основної у сфері обслуговування споживачів, у сфері охорони здоров’я;
• і багато іншого.
— Чому російськомовні категорично проти захисту української мови в Україні, кажучи, що це розколює Україну, чи це так?
Насправді, далеко не всі російськомовні громадяни проти захисту української мови. Навпаки більшість з них ставляться до мови цілком лояльно, визнають її рідною та підтримують заходи щодо її відродження. Згідно з опитуваннями, серед українських громадян категорично проти української мови завжди виступали лише кілька відсотків. У відродженні української мови не зацікавлені тільки одверті українофоби, проросійські медіямагнати та незначна частина російськомовної інтеліґенції, що боїться втратити свій статус. Але говорити, що наш закон чи мовне питання взагалі розколюють Україну – це нічим не обґрунтоване перебільшення. Нещодавно проведені деякими ЗМІ опитування свідчать про величезний запит українців на відродження української мови в суспільному житті.
— Чим небезпечна для української мови відсутність закону про її захист?
За час дії закону Ківалова-Колесніченка, накинутого Україні проросійськими силами, носіїв української мови в Україні поменшало більш як на 1 млн 300 тисяч (http://bit.ly/2jT5xv3). Адже у 2012 році україномовних в Україні було 45% від 45,6 мільйона – це близько 20,5 мільйона громадян. А нині на неокупованій території україномовних лишилося 48% від близько 40 мільйонів (за найоптимістичнішими даними) – це 19,2 мільйона. І навіть до 2012 року в Україні відбувалося поступове російщення східних і навіть центральних реґіонів. Якщо негайно не ухвалити всеохопний та дієвий закон «Про державну мову», українці можуть втратити свою мову та ідентичність, а відтак і державність.
— Якщо закон приймуть, як це вплине на розвиток української мови?
Ухвалення громадського закону «Про державну мову» захистить права українських громадян, створить умови для вивчення української мови усіма охочими, сприятиме розвитку мови та запобігатиме її змішуванню з иншими мовами. Він не тільки захистить українську мову та український гуманітарний простір, а й створить величезну кількість робочих місць для українських філологів та инших спеціялістів, а також переорієнтує чимало галузей (насамперед теле- та кіновиробництво) на створення справді українського вмісту або продукції про Україну і для України, а не про Росію і для Росії.
Як повідомляв «Український простір», загалом позитивно ставляться до впровадження законопроекту № 5670 у Дніпрі. Натомість у Харкові й Запоріжжі ставлення до зміни мовного законодавства значно негативніше.
