0
0
У львівському Музеї народної архітектури та побуду «Шевченківський гай» останнім часом провадять активні роботи щодо ревіталізації, тобто «оживлення» не лише традиційних селянських обійсть, але й відновлення народних промислів і кулінарії.
«Зокрема у нашому музеї з’явилась нова послуга – це екскурсія на возі. Є два напрямки – на Лемківщину та на Гуцульщину. Якщо хтось не хоче багато ходити, може собі по музею проїхатись на конях за окрему плату. У нас є партнери, з якими маємо договір про співпрацю. Вони доглядають за конями, самі відреставрували частину автентичної карпатської стайні, – розповідає директор музею Роман Назаровець. – Також у нас діє й інша цікава послуга – фото на згадку у костюмах різних етнічних зон. Отож відвідувачі можуть за окрему плату в них одягатись і робити собі пам’ятні світлини. Усі строї відповідають нашим етнічним зонам».
До речі, в секторі Гуцульщини в оновленій гражді проходять майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок і бісероплетіння. Діє там і проект «Трембіта», де музейний працівник грає на автентичній трембіті, одягнений у гуцульський стрій. А в тамтешній хаті ще одна працівниця у старій печі пече справжній хліб і різну іншу бойківську випічку.
Незабаром у «Шевченківському гаю» відкриють ще декілька нових об’єктів – це старовина дзвіниця зі села Хоросно і хата з села Рівня Івано-Франківської області. Нині вони у стадії збирання. А минулого року тут поставили хату з села Пилипець за спільним проектом з Норвегією. Автентичну ж стодолу села Пилипець музей буде відновлювати власним коштом.
До кінця цього року працівники музею планують облаштувати водяний млин з с. Либохора. Також передбачена реставрація даху комори з с. Замагора, реставрація даху колиби з цього ж села, реставрація даху хати з с. Крайниково, оновлення даху комори с. Сокирниця тощо. Багато проектів музею вдається реалізовувати завдяки грантовим коштам від міжнародних інституцій. Приміром, серед грантових проектів ЮНЕСКО: реставрація хати з с. Шандрівець Турківського району, ремонт приміщень музейних майстерень і фондів.
За словами Романа Назаровця останнім часом відвідуваність музею зросла в середньому на 20%. У вихідні дні його відвідують більше 1 тис осіб, а в будні – 200-500 екскурсантів. Сьогодні музей продовжує працювати над тим, аби збільшити інтерактивність своїх етнооб’єктів, щоб зацікавити якомога більше відвідувачів.
Ігор Галущак
igala@ukr.net
Фото прес-служби ЛМР
