На нашу адресу надійшов лист від хорватського ветерана – чоловіка, який 19-річним хлопцем у 1991 році пішов на війну проти підрозділів регулярної Югославської народної армії та сербських військових формувань, що намагалися захопити й придушити Хорватію після проголошення нею незалежності.
Український музичний ринок якщо й не переживає бум, то наближається до нього. Очевидно, що української музики багато, але вона практично недоступна для слухачів через спротив основних каналів поширення – радіо і телебачення.
Не раз і не два звертаюся до мовної теми. Ще і ще раз пишу про одне й те саме, наголошуючи на вчиненні певних кроків, вкрай необхідних для забезпечення — вдуматися лишень! — права нації на свою мову у власній державі.
Він подивився на годинник і припалив нову сигарету. – Шоста. Вона потовклася на ліжку, підвела голову й пильно поглянула на нього: – Що? – Кажу, шоста. – Що шоста? – А ти як думаєш? Шоста вечора. Він піднявся і пішов у ванну. Вона, і далі лежачи, взяла одну його сигарету й теж запалила. Дмухнула на…
З особистістю Василя Кравченка пов’язано декілька публікацій останніх десятиліть у періодиці та наукових виданнях, але вони не дають повного огляду його життєвого шляху, тож вважаємо за потрібне у цьому короткому нарисі акцентувати увагу на головних віхах життєпису визначного українського вченого.
З боку наших… опонентів часто можна почути, що українська мова штучна, її вигадали чи в австро-угорському Генштабі, чи в палаці кайзера Вільгельма, чи в польському сеймі, і лише для того, щоб відокремити українців від спільноросійського народного організму.
Як історик, який тривалий час займається українським визвольним рухом у ХХ столітті, вважаю Степана Бандеру одним із визначних діячів нашого минулого, вартим вшанування. Проте спроби творити “культ Бандери” за канонами “культу Леніна” є шкідливими як для розуміння його місці і ролі в нашій історії, так і для адекватного вшанування.
“Денаціоналізація — це завжди опідлення людини”, — писав великий Олександр Потебня. Писав він це у роки поневолення України Росією, коли українська старшина та її нащадки, всякий чиновний люд зрікалися своєї української суті, зраджували себе, свою поневолену Вітчизну заради чинів та розкошів у “общем отечествє”.
Широко й гучно розрекламований рейс Белград – Косовська Митровиця не доїхав до пункту призначення. Прем’єр Сербії скасував перетин адміністративного кордону Косова через загрозу арешту екіпажу й пасажирів.
Джерельно-прозора назва України могла століттями дискутуватися виключно завдяки забороні читати першоджерела.