Словник: Абітурієнт
АБІТУРІЄ́НТ, а, чол. 1. Учень, що закінчує середній навчальний заклад; випускник. Сагайдак підійшов до гурту. Що він чує: абітурієнти хочуть працювати в колгоспі!.. (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 249). 2. розм. Особа, що вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 4.