Упродовж майже двох років війни з російським окупантом українська влада так і не збагнула (або свідомо ігнорує) те, що чи не найпотужнішою зброєю проти ворога є правильна інформаційна, мовна й культурна політика.
Наслідком такої байдужості владоможців і тотальної русифікації інформаційного простору стало те, що лише 51% нашої молоді спілкується українською мовою.
Такі дані соціологічного дослідження “Молодь України 2015”, яке провела компанія “GFK Україна” на замовлення Міністерства молоді та спорту України. Згідно з результатами опитування серед українських громадян 14-35 років на всій території України (крім тимчасово окупованих територій), 43% молодих українців спілкуються державною мовою лише з друзями та знайомими, а 31% розмовляє російською. Крім того, однаковою мірою українською та російською в сім’ї розмовляє 18% молодих людей, з друзями та знайомими – 25%. Іншими мовами спілкується 1% молоді.
Експерт з питань мовної політики Тарас Марусик зауважив, що не можна однозначно сказати, чи отримані результати кращі або гірші, якщо порівнювати з ситуацією попередніх років: “Оскільки я мав можливість спостерігати мовну ситуацію в Києві впродовж майже 30 років, то вважаю, що вона загалом розвивається в контексті більшого поширення української мови серед молоді. Проте з іншого боку, сьогодні мовна політика державної влади (а радше її відсутність) створює додатковий стимул взагалі не звертати уваги на проблеми української мови. …Адже після глобальної русифікації Російської імперії й шовкової русифікації Радянського Союзу Порошенко запровадив так звану “патріотичну” русифікацію”.
Водночас молодь запитували, чи пишаються вони тим, що є громадянами України. Дані засвідчують: найбільше пишаються українським громадянством там, де переважає державна мова – у Волинській, Рівненській та Івано-Франківській областях (по 97%).
“Показово, що найменші показники – у Луганській (52%), Донецькій (59%) та Одеській (62%) областях. Тобто саме там, де більше російськомовних, менше молоді пишаються тим, що вони громадяни України. …Поки що ситуація йде самопливом. Але потрібно показувати суспільству, що багато чого залежить від кожної людини, яка усвідомлює глобальність мовної проблеми. Сподіватися на розуміння нашої влади, що українська мова – один з факторів національної безпеки, не варто”, – зазначив Тарас Марусик.