0
0
Цими днями відзначаємо чергову річницю Листопадового чину й узагалі українського державотворення в Західній Україні.
Не дивно, що новий урок польської мови від Павла Кобзаря присвячено саме цій події – перебрання українцями влади в Галичині й подальше утворення ЗУНР для поляків не менш дражлива тема, ніж події Другої світової.
Закономірно, що на початку листопада в польських медіа пожвавлюється обговорення історії Листопадового чину. І так само закономірно, що Павло вирішив на цьому матеріалі провести наступний урок.
+ + +
Wojna polsko-ukraińska 1918-1919
Trwający osiem miesięcy konflikt między odrodzoną Rzeczpospolitą, a dążącymi do niepodległości Ukraińcami położył się cieniem na stosunkach między oboma narodami w okresie II RP.
– Konflikt rozpoczął się walkami o Lwów, a zakończył bez formalnego zawieszenia broni. Ukraińcy nie zrezygnowali z aspiracji niepodległościowych, a dla strony polskiej zmiana granicy wschodniej była nie do pomyślenia. Polska bez Kresów nie mogła istnieć – mówił na antenie PR prof. Rafał Habielski.
Konflikt rozpoczął się we Lwowie w nocy z 31 października na 1 listopada 1918. W ciągu kilku dni oddziały ukraińskie opanowały miasto.
Walki o Lwów trwały trzy tygodnie. Zaskoczona strona polska znajdowała się w odwrocie. Świeżo rekonstruowana państwowość polska nie miała w zasadzie żadnych oddziałów, ani władzy w tym rejonie. Stąd spontaniczna mobilizacja społeczeństwa polskiego zamieszkałego we Lwowie. Przede wszystkim młodzieży. W ciągu tygodnia pod polskie sztandary zgłosiło się około tysiąca uczniów szkół średnich, których udział w walkach przeszedł do legendy narodowej jako czyn Orląt Lwowskich. 22 listopada 1918 Ukraińcy opuścili Lwów i sytuacja z punktu widzenia polskiego uległa poprawie.
Словничок:
- dążyć [до́нжичь] – прагнути;
- okres [о́крес] – період;
- walki o [ва́лькі о] – бої за;
- broń [бронь] – зброя;
- zrezygnować [зрезиґно́вачь] – відмовитися;
- aspiracja [аспіра́ц’я] – прагнення, устремління;
- mówić [му́вічь] – казати (пор. мовити);
- październik [пажьджє́рнік] – жовтень;
- w ciągu [ф чьо́нґу] – протягом (пор. корені “ciąg” і “тяг”);
- państwowość [паньство́вошьчь] – державність;
- w zasadzie [в заса́джє] – по суті;
- stąd [стонд] – звідси;
- społeczeństwo [споўече́ньство] – суспільство;
- udział [у́джяў] – участь;
- punkt widzenia [пункт відзе́ня] – точка зору;
- ulec poprawie [у́лєц попра́вє] – покращитися.
Якщо хочете прочитати решту статті, заходьте на сайт Польського радіо. Можливо, ще якісь слова чи вислови були для вас незрозумілими? Пишіть у коментарях!
Павло Кобзар
+ + +
Якщо вас зацікавила польська мова й культура, якщо ви хочете глибше їх вивчати – завітайте на особистий сайт Павла Кобзаря і виберіть собі спосіб навчання до душі, або просто читайте цікаві оповіді про Польщу, життя у ній, мову й людей.
Попередні уроки:
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 1
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 2
