0
0
Щороку все більше українських громадян виїжджає на роботу в сусідню Польщу.
Польська економіка гостро потребує робочих рук. Українці їй дуже допомагають подолати проблему нестачі кадрів.
Україна потребує надійно партнера, яким Польща була в часи своєї “адвокатської” позиції для України.
І обидві сторони вважають, що більше дають, ніж отримують у відповідь. То хто ж кого насправді більше потребує? Один з текстів, де розглядається це питання, Павло Кобзар взяв за основу нового урокупольської мови, який ми пропонуємо вашій увазі.
Хочемо нагадати, що ви можете відвідати сайт Павла Кобзаря і вибрати собі поглиблений курс польської до снаги й до смаку.
+ + +
Kto kogo bardziej potrzebuje? Dwugłos ws. stosunków polsko-ukraińskich
Polskę i Ukrainę już od wielu lat dzielą zaszłości historyczne. Aby wypracować kompromis, powołano Polsko-Ukraiński Forum Partnerstwa, którego członkami są dziennikarz Vitalij Portnikow i historyk prof. Jan Malicki. Portnikow niedawno opublikował artykuł, w którym broni tezy, że Polska bardziej potrzebuje Ukrainy, niż Ukraina Polski.
– Rozumiem, że polskie społeczeństwo chciałoby widzieć swój kraj w centrum światowej geopolityki, ale tak naprawdę jest on na marginesie światowej polityki i Zachodu. To nie jest wina Polski, tylko geografii. Polska leży na skraju Unii Europejskiej, nie bierze udziału w rozwiązywaniu ważnych konfliktów współczesnej Europy, zaczynając od Krymu a kończąc na zagłębiu donieckim – ocenił dziennikarz Vitalij Portnikow.
– Ukraina to ten kraj, który pomaga Polsce w rozwiązywaniu głębokiego kryzysu demograficznego, który powstał w wyniku wyjazdu milionów Polaków za granicę. Trzeba powiedzieć uczciwie – Polska na współczesną Ukrainę nie wpływa w żaden sposób – dodał.
Profesor Jan Malicki zwrócił uwagę, że Polska przez ćwierć wieku pomagała wschodniemu sąsiadowi. – Przez ten czas świadomie nie żądaliśmy niczego. Zakładano, że my mamy interes, żeby tę Ukrainę wciągać do systemu zachodniego, do zachodniej strefy wpływów oraz do politycznej strefy wpływów Polski. Dopiero w zeszłym roku nowy rząd Polski postanowił przestać traktować Ukrainę jako dorastające dziecko polityczne, tylko jako państwo już dorosłe i zaczął wystawiać rachunki i żądać wzajemności – podkreślił historyk.
Словничок:
- [ф спра́вє] – у справі, у питанні, щодо, стосовно;
- zaszłość [за́шўошьчь] – щось, що сталося в минулому і має вплив на сьогодення;
- powołać [пово́ўачь] – скликати;
- bardziej [ба́рджєй] – більше (від слова bardzo – дуже);
- społeczeństwo [споўече́ньство] – суспільство;
- brać udział [брачь у́джяў] – брати участь;
- współczesny [фспуўче́сни] – сучасний;
- zagłębie [заґўе́мбє] – басейн (геол.), zagłębie donieckie – донецький басейн, Донбас;
- wynik [ви́нік] – результат;
- uczciwie [уччі́вє] – чесно (не “учтиво”);
- żądać [жо́ндачь] – вимагати;
- zakładać [закўа́дачь] – передбачати, припускати, вважати;
- strefa [стре́фа] – сфера;
- dopiero [допє́ро] – тільки, лише, щойно (допіру).
Хочу наголосити на тому, що кирилична транскрипція дає лише дуже приблизне і викривлене уявлення про звучання польської мови. Тому краще заходьте на сайт Польського радіо і послухайте та прочитайте повне інтерв’ю в оригіналі.
Можливо, ще якісь слова чи вислови були для вас незрозумілими? Пишіть у коментарях!
Попередні уроки:
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 1
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 2
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 3
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 4
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 5
Польська мова просто з Павлом Кобзарем. Урок 6
