0
0
Російський посол у Сербії Алєксандр Чєпурін різко відреагував на появу в ЗМІ відомостей про те, що протягом 1992-1997 років РФ продавала в Хорватію озброєння, порушуючи міжнародне ембарго.
Заяву посла оприлюднено на сайті посольства РФ у Сербії.
Спекуляції про постачання С-300 з Росії до Хорватії, які нібито здійснювалися напередодні операції “Буря” 1995 р. є грубою неправдою.
Ці вкидання націлені на завдання шкоди Сербії, яка зберігає і розвиває дружні відносини з нашою країною, на підрив довіри між нашими народами.
Ця інформаційна атака була здійснена напередодні святкування святого для росіян і сербів свята Пасхи, щоб зробити її максимально болючою і обмежити можливості реакції.
Ще раз заявляю, що Росія ніколи не здійснювала постачань озброєнь на порушення міжнародних норм, на порушення ембарго на постачання озброєнь до країн колишньої Югославії, введеного РБ ООН.
Цікаво, що інформація про С-300 вкидається у ЗМІ кожні 5-6 років. Добре відомо, що злочин відбувався у трикутнику “замовник – посередник – Україна”. Представники уряду Хорватії неодноразово публічно зізнавалися, що це озброєння надійшло з України. Що воно непридатне для використання. Що їх одурили. Пізніше Загреб ці шматки системи передав у третю країну. Подивіться Інтернет. Подивіться Вікілікс.
Усім тут відомо, хто в перевантаженому міжнаціональними конфліктами регіоні затоплював Хорватію зброєю, хто був спонсором розвалу Югославії.
Зараз хтось намагається перевернути ситуацію з ніг на голову.
У нас запитання: чому ця 25-річної давності кримінальна історія так і не розслідувана? Чому замовників, посередників і постачальників не притягнули до відповідальності? Чому кримінальні торговці зброєю, ці пси війни, відчувають себе в цілковитій безпеці? Розберіться, нарешті.
А Росію приплітати до цього не треба. Залиште російського ведмедя в спокої.
Різка реакція російського посла зрозуміла, тим більше з огляду на нещодавню поведінку ще одного російського “дипломата” – нового представника РФ в ООН Владіміра Сафронкова.
Але ось колишній президент Хорватії Іво Йосипович не заперечує, що Росія продавала Хорватії зброю, у тому числі – комплекси С-300. Йосипович надав коментар виданню Večernji list щодо однієї цікавої події: російський посол у Хорватії Азімов зустрівся з таким собі Звонком Зубаком, чия компанія була головним постачальником озброєнь у Хорватію протягом Війни за Незалежність. Саме через Зубака надійшли в Хорватію і російські С-300. Тепер, за інформацією газети, російський посол запросив у Зубака повний перелік озброєння, яке Росія постачала в Хорватію, і звіт про її долю. Видання вказує, що з Росії до Хорватії за п’ять років було спрямовано 160 нічних таємних авіарейсів зі зброєю. За інформацією журналістів, Азімов під час розмови з Зубаком сказав, що Хорватія має пам’ятати, хто озброював її армію і врятував від нової окупації.
Іво Йосипович якраз і каже, що російський посол хотів нагадати, що Росія свого часу фактично врятувала Хорватію, надавши їй зброю і амуніцію, а сучасна хорватська політика (на підтримку України й антиросійських санкцій. – ред.) – відверта невдячність.
Що ж до звинувачень на адресу України – варто пригадати, що протягом 1992-1994 років пан Кравчук на посаді президента не надавав великого значення українсько-хорватським взаєминам. Хоч Україна і визнала однією з перших незалежність Хорватії, посольство України в Хорватії з’явилося лише 1995 року, за президента Кучми. Леонід Данилович у своїй діяльності керувався відверто просербськими настроями – про це є докладні спогади тогочасного Повноважного і Надзвичайного посла Хорватії в Україні Джура Відмаровича, який свідчить, наскільки важко йому було працювати з МЗС України, де хорватів у той час мало не в очі послові називали фашистами. Зрозуміло, що з таким рівнем міждержавних взаємин про якусь масштабну торгівлю зброєю з України до Хорватії можуть стверджувати лише Росія і Сербія.
Тож тут якраз цілком очевидно, хто перевертає з ніг на голову. І це не Хорватія і не Україна, пане Чєпуріне.
