0
0
Від початку “Майданівської” революції проукраїнських спільнот, записів користувачів в інтернеті, фото в соціальних мережах збільшилося чи не вдвічі. Тепер називатися бандерівцем стало популярно, а гасло “Слава Україні! Героям слава!” набуло мейнстрімного характеру. Чи всі розуміють значення слова “патріот”, чи просто йдуть за модою?
Звісно, ніхто не зазирне у душу кожному і не скаже, чи ясні і правдиві його думки. Але моніторинг соціальних мереж і блогів свідчить, що українці піддаються ефекту “сірої маси”. Нині модно “бути патріотом”.
Звернімося до термінологічного словника:
“Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги“.
Хіба це збігається із зображеним на фото? Хіба українським військовим у зоні АТО стане легше від цього? Україна переможе у війні з Росією від ваших нігтів? Певно, що ні.
Окрім цього, мабуть, у кожному населеному пункті сьогодні можна прочитати “патріотичні” (часто нецензурні) лозунги на будівлях, дорогах, парканах. Особливої популярності набув уривок з майже народної пісні авторства футбольних фанів харківського “Металіста”.
Звісно, для когось любов до Батьківщини виражається у розфарбовуванні вулиць, прикріпленої синьо-жовтої стрічки до сумки чи щоденній зміні вишиванки, але на мою думку справжній патріотизм потрібно підкріплювати вчинками, які й дають право називатися патріотом. Напевне краще надіслати кількасот гривень на банківський рахунок пораненого військового, який дивом вижив, аніж витратити їх на десять літрів фарби, щоб “українізувати” сірий паркан навпроти будинку.
Інколи слова важливіші за вчинки – вони можуть мотивувати, згуртувати, спрямувати на ціль і додати моральних сил. Але не може називатися патріотом той, хто підлаштовується під ситуацію, не має власної думки, а йде вслід за більшістю.
Українці пережили “радянщину”, коли пропаганда і нав’язування думки провідної сили були на першому місці у головах мільйонів. Уже історією є й революції, які витримала молода Україна, здається, тільки народившись. Сьогодні ми живемо між війною і майбутнім. Не втратити української цілісності, як духовної, так і територіальної, – ось що повинно нас зараз хвилювати. Збережімо країну вчинками, а не словами, аби термін “патріот” можна було віднести до кожного з нас.
Анастасія Хілевська
hilevskaanastasia@gmail.com
Фото з сайтів weheartit.com, depo.ua, vk.com
