0
0
Тактика Путіна щодо України нагадує дії Слободана Мілошевича щодо так званої Великої Сербії (регіон, який складався із самопроголошених про-сербських республік, частково розташованих на території нинішньої Хорватії) під час розпаду Югославії.
Про це Вєра Міронова та Марія Снєговая пишуть на сторінках видання “Нью Ріпаблік”.
“І Сербія, і Росія, використовуючи пропаганду, однаково роздмухували серед сербів та росіян потужні націоналістичні почуття, спрямовані проти хорватів та українців відповідно. Потім вони підтримували повстання етнічних меншин у Хорватії та Україні, і після цього застосовували силу під приводом “потреби захистити меншини”. Нарешті, обидві країни утворили самопроголошені, напів-незалежні республіки у Хорватії та Україні”, – йдеться у матеріалі.
На думку авторів, подібності між Путіним та Мілошевичем не обмежуються тактикою. Для Сербії фундаментальним був міф історичного протистояння з хорватами, а для Росії – з українцями.
“Пропаганда у Росії та Сербії активно використовувала міфи про українських та хорватських фашистів”, – відзначають автори. І сербська і російська офіційна ідеологія дійшли до заперечення самого існування хорватів та українців, як окремих націй.
“Кремлівська пропаганда пов’язувала українських націоналістів з фашистами. Мілошевич описував хорватів, як нову версію усташів, фашистів Другої Світової війни, які загрожували існуванню мирних етнічних сербів. У випадку Хорватії роль страшного фашистського диявола, яку в Україні грає “Правий сектор”, відводилася Хорватським силам самооборони, яких сербська пропаганда змальовувала як переконаних нацистів”, – йдеться у матеріалі.
Автори відзначають, що у Хорватії роль “головного нациста” відводилась Анте Павелічу, а російська пропаганда бачить таким Степана Бандеру.
“І сербська, і російська офіційна ідеологія дійшли до заперечення самого існування хорватів та українців, як окремих націй”, – відзначають автори.
Матеріал також вказує на те, що і Сербія, і Росія активно використовують православну церкву для роздмухування конфлікту та загострення історичного протистояння між католицькими та православними традиціями в Україні та Хорватії відповідно.
“Коли обидві метрополії відчули загрозу втрати колишніх колоній (у випадку Хорватії – пряме відділення від Югославії; у випадку України – асоціація з ЄС), і Путін, і Мілошевич зрозуміли, що утримати контроль над ними неможливо”, – йдеться у статті.
