Розформувати ВДВ, створити аеромобільні війська

0 0
Read Time:1 Minute, 35 Second

З нагоди “славного” дня безславних ВДВ СРСР і РФ слід сказати кілька слів і про ВДВ ЗС України.

Отже, що таке українські ВДВ? Це за суттю і структурою аеромобільні підрозділи, за американською термінологією “air cavalry” (власних “airborn” ми вже давно не маємо, та вони як наступальні війська з нашою доктриною і не потрібні). З часу свого створення в ЗС України вони так і називалися – аеромобільні війська, хоча навіть виділення аеромобільних частин у окремий рід військ з огляду на їхнє підпорядкування оперативним командуванням та армійським корпусам має дивний вигляд.

За часів, коли Збройними Силами керували громадяни сусідньої держави, нині – агресора, аеромобільні війська перейменували у високомобільні десантні війська (ВДВ) – цей термін мав підкреслити походження від радянських ПДВ, свято яких відзначалося 2 серпня на згадку про “перший” парашутний десант 1930 року на навчаннях Московського ВО. Слід зазначити, що за тих самих часів День ВМС ЗС України перенесли на той самий день, коли відзначається день ВМФ РФ. Мета зрозуміла: підкреслити військове братерство українських та російських ЗС.

Що ми бачимо тепер: на Донбасі хлопці у блакитних беретах та тільняшках, під зелено-синім прапором, з татуюванням на долонях “За ВДВ!” і аналогічним слоганом ідуть в бій проти хлопців у блакитних беретах та тільняшках, під зелено-синім прапором, з татуюванням на долонях “За ВДВ!” і аналогічним слоганом. Вони називають одне одного “братішками”, говорять однією мовою, шанують одного душогуба Маргелова, згадують ту саму роту, яка розбилася разом з літаком, відзначають те саме свято.

ВДВ України та ВДВ РФ: знайдіть відмінності

234148ВДВ України (вгорі) та ВДВ РФ (внизу): знайдіть відмінності

Але українські десантники – не радянські і не російські. За останні 24 роки вони створили свій славний літопис участі в бойових операціях, своїх героїв, свої традиції. І не слід намагатися їх прив’язати гнилою радянською пуповиною до “ВДВ”, сталінських десантних корпусів, “фанер” і “лосів” (хто був – зрозуміє) з минулого.

Українські десантники заслуговують на те, щоб бути собою, розвивати себе, пишатися собою, а не нав’язаними стереотипами.

Євген Шкодун

About Post Author

prostir

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь