0
0
Першого квітня 1939 року було офіційно повідомлено про призначення заступника міністра закордонних справ Югославії Іва Андрича повноважним і надзвичайним послом у Німеччині.
Через дванадцять днів Андрич прибув у Берлін. Столиця і Райх готувалися пишно відзначити ювілей фюрера.
Гітлер прийняв Андрича в середу 19 квітня. Передавши вірчу грамоту, новий югославський посол звернувся до фюрера з короткою промовою:
Вельмишановний канцлере!
Для мене честь передати Вашій Високоповажності грамоти, якими Королівське Намісництво від імені Його Величності Короля Югославії, мого верховного Суверена, явило волю призначити мене своїм надзвичайним послом і повноважним міністром, а також лист про відкликання мого попередника пана Цинцара Марковича.
Вважаю великим щастям, що Королівське Намісництво довірило мені це важливе завдання. Добросусідські відносини, як і жвавий торговельний і культурний обмін між Німеччиною і Югославією повністю відповідають бажанням і намірам Королівського уряду, і мені дуже приємно, що Королівський уряд надав мені можливість продовжити справу мого попередника з метою поглиблення і зміцнення дружніх стосунків і взаємної поваги, що панує між нашими народами.
Дозвольте, пане Канцлере Райху, запевнити Вашу Високоповажність, що всі свої сили я присвячу цим завданням, у виконанні яких полягає одна з основних цілей зовнішньої політики мого уряду. Висловлюю сподівання, що на цій ниві мені не бракуватиме підтримки Вашої Високоповажності.
Передаючи Вашій Високоповажності свої грамоти, користуюся цією урочистою нагодою і передаю від імені Його Королівської Високості Князя-намісника, Королівського намісництва й Королівського уряду найщиріші побажання особистого щастя Вашій Високоповажності, хто так успішно й достойно стоїть на чолі Великого Райху, а також побажання добра й розвитку німецькому народу.
Джерело: Radovan Popović, Žudnja za frakom, 2011
