АБЕРА́ЦІЯ, ї, жін.
1. астр. Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація) або її обертанням навколо осі (добова аберація). Швидкість руху Землі мізерна в порівнянні з швидкістю світла..; тому гадане переміщення зірок незначне.. Проте його можна виявити за допомогою астрономічних приладів. Це явище називається аберацією світла (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 26).
2. спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. Аберація — нечіткість зображення спостережуваного об’єкта, властива будь-якій оптичній лінзі (Наука і життя, 3, 1962, 4).
3. перен., книжн. Помилка, відхилення від істини. Лишаючи на боці.. літературні аберації, треба сказати, що ніколи ще література не була в такім живім та тіснім зв’язку з суспільним розвоєм.., як у нашім віці (Іван Франко, XVI, 1955, 250).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 2.