Словник: Абищиця

Словник української мови в 11 томах
0 0
Read Time:15 Second

АБИ́ЩИЦЯ, і, жін., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Словник Грінченка); Верхівнянські ліси не така вже абишиця (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 3.

About Post Author

prostir

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %