Словник: Абзац - Український простір

Read Time:25 Second

АБЗА́Ц, а, чол.

1. Відступ управо на початку першого рядка для відділення однієї частини тексту від іншої. Почати новий рядок з абзаца.

2. Частина тексту між двома такими відступами. В окремих творах Нечуй-Левицький виявляє прагнення до об’єднання ряду речень або навіть кількох абзаців у єдине надфразне ціле (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 453); Чумак почав читати з середини, з того абзаца, що вказав Павло (Андрій Головко, II, 1957, 473).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 3.