0
0
На світанку 3 березня 1945 року українське село Павлокома, що на захід від Перемишля, атакував відділ Армії Крайової на чолі з поручиком Юзефом Біссом (псевдо Вацлав).
З відходом на початку лютого 1945-го Червоної армії розпочалися активні польські напади на українські села, метою яких було змусити людей виїхати з Польщі.
О 4-й годині ранку 3 березня нападники пішли в атаку на Павлокому. Нажахані мешканці почали бігти до церкви, щоб урятуватися, дехто вже ночував тут з кінця лютого, побоюючись атак поляків. Чоловіки переховувались у підготовлених заздалегідь криївках, однак їх швидко знаходили, вбивали або гнали до церкви. Дорогою до центру села відділ АК розстрілював усіх, хто траплявся на шляху (за даними Євгена Місила, загинуло 50 осіб, зокрема, жінки і діти).
На недіючому греко-католицькому цвинтарі убивці наказали кільканадцятьом чоловікам викопати глибоку яму, поблизу якої, власне, й відбувалася страта. Коли ця яма була заповнена, викопали другу. Загалом було три могили. Людей вели з церкви й розстрілювали групами, спочатку чоловіків, відтак жінок, наостанок дітей.
У своїй книжці “Павлокома 1441–1945. Історія села” професор Петро Йосип Потічний наводить імена 366 убитих українців, складений на основі спогадів Олени Потічної, яка подає відомості про 324 жертви 3 березня 1945 року. До цієї кількості було додано ще 22 людини, вбиті під час попередніх атак наприкінці лютого – початку березня, а також тих, хто загинув після 3 березня дорогою до Павлокоми. Здебільшого це була молодь, яка поверталася з примусових робіт у Німеччині і не підозрювала про небезпеку у рідному селі.
Уцілілі українські мешканці Павлокоми написали скаргу до радянського коменданта у Сяноку, внаслідок чого до Динова вислано відділ НКВС, який заарештував 282 поляків. Тільки 82 з них залишилися у кінцевому результаті ув’язненими на чотири місяці. Польська влада затримала у цій самій справі також декількох осіб, яких було засуджено на короткі терміни ув’язнення і невдовзі випущено на підставі амністії. Зрештою, до кінця 1945 року Павлокома як українське село перестала існувати.
13 травня 2006 року у Павлокомі відбулося урочисте відкриття пам’ятника жертвам павлокомської трагедії, у якому взяли участь президенти України й Польщі Віктор Ющенко та Лех Качинський. На кам’яному хресті написано: “Вічна пам’ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома”.
Як повідомляв “Український простір“, президент України (2005-2010 рр.) Віктор Ющенко в ефірі польського телебачення розповів про поневіряння Степана Бандери в концтаборі під час війни. Раніше колишній польський президент Броніслав Коморовський підтримав українців в ефірі польського радіо.
Олесь Верес
* * *
Стежте за новинами на нашій сторінці у Facebook, Twitter і VK.com. Поділіться цією новиною з друзями!
Ви можете повідомити нам новину, надіслати свою статтю або стати блогером чи вести колонку на сайті «Український простір». Пишіть нам: ukrnetinfo@yahoo.com
