0
0
23 квітня 2015 р. відбулася прес-конференція Міністерства охорони здоров’я України у партнерстві з ГО «Життя» та Українським центром контролю над тютюном, що дала початок національній соціальній антитютюновій рекламній кампанії «Жертви тютюнової індустрії. Свідчення».
Україна вперше долучилася до ефективної світової практики створення антитютюнових соціальних відеороликів за участі потерпілих від активного або пасивного куріння, котрі розповіли особисті історії про жахливі наслідки, до яких призводить вживання тютюнових виробів. Проект підтримано Всесвітнім фондом здоров’я легенів у рамках реалізації Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну (РКБТ), статті 12, у якій йдеться, що сторони мають інформувати населення про небезпеку для здоров’я споживання тютюну та впливу тютюнового диму.
«Світова фундація легенів рада зробити свій внесок у розвиток української кампанії «Голос жертв тютюну» (Voice of Tobacco Victims). Свідчення є потужним засобом для гуманізації медичних наслідків споживання тютюну. У 2012 році було проведено потужну кампанію, в рамках якої двоє відомих українських лікарів розповідали про страхітливі наслідки споживання сигарет і закликали курців кинути курити. В рамках нової кампанії пацієнти діляться своїми історіями про те, як тютюн зруйнував їм здоров’я і завдав шкоди їхнім сім’ям. Ефективні кампанії, у тому числі й медійні, можуть змінити соціальні норми щодо вживання тютюну. Такі заходи є обов’язковими, особливо для держав, котрі взяли на себе зобов’язання подолати тютюнову епідемію шляхом ратифікації РКБТ ВООЗ», – прокоментувала Ребекка Перл, директор із комунікації та спеціальних проектів Всесвітнього фонду здоров’я легенів.
«На підготовчому етапі соціальної кампанії було непросто знайти людей, котрі змогли б переступити через певний психологічний бар’єр і винести на загал свої проблеми, поділившись з усією Україною трагічними історіями з власного життя. Герої долучились до такої ініціативи з великою надією на те, що допоможуть людям відкрити очі на справжні наслідки куріння і застерегти молодь, аби вона не велася на сигаретну приманку, за якою насправді криється нещадний гачок та наслідки – хвороби і страждання», – зазначив Андрій Скіпальський, голова правління Центру громадянського представництва «Життя».
Серед героїв відеороликів – як курці з багаторічним стажем, так і жінка, котра ніколи у своєму житті не курила, але працювала на тютюновій фабриці й безпосередньо відчула дію отруйних речовин, що містяться у сигаретах. За даними ВООЗ, щороку близько 600 000 осіб у світі помирають від хвороб, пов’язаних із пасивним курінням, 170 000 з них – діти.
«Я вийшла з фабрики в молодому віці інвалідом, отримавши емфізему легень, хронічний обструктивний бронхіт, пневмосклероз, енцефалопатію, ураження нервової системи… Я ніколи навіть і подумати не могла, що пасивне куріння має такі наслідки. У лабораторії тютюнової фабрики, де я працювала, було 16 осіб: трьох із них уже немає серед живих, а жінка, з якою я працювала позмінно, померла від раку», – розповіла Мирослава, героїня антитютюнової реклами.
Іншими наслідками куріння є туберкульоз та атеросклероз. Останні дослідження, презентовані в Атласі тютюну, свідчать, що ця звичка є причиною кожного п’ятого (21%) нового випадку захворювання на туберкульоз.
Атеросклероз є однією з трьох основних причин виникнення серцево-судинних захворювань, і головною – смертності чоловічого населення України. Ще одного героя та курця із 20- річним стажем вдалося врятувати шляхом складної операції та заміни трьох метрів судин на штучні. Дружина Надія каже: «Курець карає не лише себе, але й своїх рідних».
Нацрада України з питань телебачення та радіомовлення визнала ці ролики соціальною рекламою, тому Міністерство охорони здоров’я та громадські організації звернулися до національних і регіональних ЗМІ із закликом підтримати соціальну реклами в Україні у сфері громадського здоров’я та попередження куріння. За дослідженням Українського центру нових технологій здоров’я, проведеного у 42 містах України в березні 2015 р., позитивно до реклами здорового способу життя ставляться близько 82% населення, а 59,65% опитаних вважають таку інформацію важливою.
«Формування культури здорового способу життя є запорукою соціального розвитку та державної безпеки України. І подібні інформаційно-просвітницькі заходи відіграють неабияку роль у цьому процесі. Антитютюнова соціальна реклама наразі є дуже доречною, оскільки, за останніми даними Держстату, 20,9% населення України є залежними від куріння. Цю цифру потрібно зменшувати, як ціновими, так і інформаційними методами», – підсумував Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України.
Досвід Австралії, США, Ірландії, Великої Британії свідчить, що особливо ефективні такі антитютюнові кампанії в поєднанні з іншими заходами щодо зменшення поширеності куріння, зокрема, з підвищенням тютюнових акцизів, маркуванням сигаретних упаковок зображеннями й попередженнями про шкоду куріння, забороною викладки тютюнових виробів у вітринах магазинів, контролем за дотриманням антитютюнового законодавства. Антитютюнова громадськість нині активно працює у цих напрямках спільно з українськими урядовцями і парламентарями.
Центр громадянського представництва «Життя» висловив сподівання, що подібна соціальна реклама з’явиться і щодо профілактики інших трьох причин ранньої смертності: зловживання алкоголем, нездорове харчування та малорухливий спосіб життя.
Оксана Тотовицька
