Студенти: Життя без “ДНР”

0 0
Read Time:2 Minute, 1 Second

Першого вересня у всіх почалося навчання, окрім двох регіонів, що вже тривалий час у нас на слуху. Як тепер житимуть і навчатимуться студенти, адже в деяких вишах розгромлені корпуси, десь немає гуртожитків? Як функціонує система вільного слухача в Україні і чи зручна вона для студентства?

Сама навчаюся і часто думаю про те, як склалося б моє життя, якби я вступила до вишу у рідному місті. А сьогодні випадково зустрілася із давньою знайомою, яка зараз перебуває в Києві, так би мовити, в евакуації.

“Я з Донецька, – розповідає Анастасія Єрмолаєва, студентка ДонНУ. Зараз вона – вільний слухач одного зі столичних ВНЗ. – Колись я пишалася тим, що з САМОГО Донецька, а не з агломерації. Тепер думаю, що краще б жила десь на краю області.

Я приїхала до Києва. У інші міста не було сенсу їхати. Тут у мене хоча б є знайомі. Усі родичі – в Донецькій області. Батьки дали грошей на перший час. Так раділи, коли прочитали, що “Укрзалізниця” дає змогу безкоштовно виїхати із зони АТО! На практиці ж вийшло так, що навіть не було звідки виїхати – донецький вокзал майже вщент зруйнований.

Із речей брала те, що влізло у сумку. Збиралася дуже швидко і лише у потязі стала згадувати, що і те, і те, й інше треба, а нічого цього й немає. Жити нема де. Вчора ночувала на балконі у знайомої, сьогодні у гуртожиток через вікно залазила, завтра… Розберуся завтра.

Мене беруть вільним слухачем до університету ім. Драгоманова. Пообіцяли дати місце в гуртожитку. Добре, що тепер буде хоч якась впевненість у житті.

Яке ставлення до мене? Якщо не казати, що з Донецька – нормальне. Було таке, що прийшла до одного гуртожитку запитати про місце, то одна зі студенток почала нервуватися, мовляв, як це так, до нас АТО підселяють! Цитую: “Надоели. Не надо нам террористов селить!” Так і живу.

Дуже хочу повернутися. І повернуся, коли ситуація стабілізується. Узагалі не розумію суті цієї війни. Коли їхала в потязі, сусід з верхньої полиці, що теж виїжджав з “ДоМбасу”, казав: “Да ничего бы не было, если бы к нам приехала новая власть и сказала, что мы так же будем и дальше жить по понятиям”. Але хіба у нас не регіон, а “зона”? А що робити тим, хто не хоче жити “по понятиям”?

Чимало людей бояться, що “донецькі” залишаться у Києві та інших містах. Була б я з Києва чи Дніпропетровська – теж боялася б. Репутація у нас не найкраща. Та одначе більшість з нас хоче додому. Ми маємо дім, який зараз треба відбудувати”.

Євгенія Кужненкова

About Post Author

prostir

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь