Уперше після жахливих воєнних років державні телекомпанії Хорватії, Сербії та Боснії і Герцеговини разом працюють над телевізійним проектом.
Ідеться про документально-художній міні-серіал “Тін: дорога тривалістю 30 років” про велета хорватської поезії Августіна “Тіна” Уєвича.
Серіал складатиметься з чотирьох серій тривалістю близько 50 хвилин за сценарієм Ясена Боки, Лади Мартінац-Краль і Давора Жмегача. Завершення зйомок планується до кінця року.
“Ми закінчили зйомки в Загребі, на черзі Спліт, Вргорац, Імотскі, Сараєво, Белград і Париж. Ідеться про великий і важливий проект, цікавий для всіх, тож знайшлися й партнери, скажімо, під час роботи в Белграді допомагатиме нам Радіотелевізійна компанія Сербії (РТС)”, – сказала співпродюсер Ясміна Божиновська-Живаль.
Зокрема, РТС надасть архівні матеріали й технічну підтримку під час зйомок у сербській столиці.
“Ми їм запропонували зробити цей проект разом, адже для них це теж цікаво – Тін 10 років прожив у Белграді, і дуже активних років, як творчо, так і політично”, – наголошує пані Божиновська-Живаль.
Частина матеріалу зніматиметься в Сараєві, де Уєвич теж тривалий час жив. Тут допомогу надаватиме телебачення Боснії і Герцеговини. Потім команда поїде до Парижа – міста, в якому Уєвич не тільки перебував певний час, а й став бійцем французького Іноземного легіону.
Фільм розкриватиме всі етапи Тінового життя – від політичної активності під час Першої світової війни й розчарування в югослов’янській ідеї до повної відмови від політики й відходу в творчість, поезію, а також – його мандри із Загреба в Белград, Сараєво, париж і назад у Загреб, життя за НДХ, дискримінація владою після Другої світової війни й аж до останніх років життя, коли нарешті знову дістав змогу публікуватися.
Почавши в гімназії писати вірші хорватською (більшість ранніх творів не збереглася), далі Уєвич схиляється до сербськомовної поезії, і перша його збірка (видана двома книжками – “Рабський крик” і “Намиста”) написана чистісінькою сербською. Утім, фахівці вважають, що таким чином Уєвич не стільки декларував своє сербофільство, скільки експериментував з поетичною формою.
Політична діяльність Уєвича тривала недовго. Уже 1919 року, розчарований великосербськими проявами в югославських реаліях, Тін відмовляється від політики і присвячує себе лише мистецтву. У прозовій поезії “Друзям” він пише про своє розчарування: “Ми мали бути єдиним військом. Але серця наші, друзі мої, були роз’єднані: ви шукали вигоди, я ж – лише краси”.
Тін Уєвич помер 12 листопада 1955 року. Відтоді минуло понад півстоліття, але його таємниця, його творчість досі надихають і хорватів, й іноземців шукати, творити, любити.
Володимир Криницький