вірш тижня
Вірш тижня: Патриція Килина
MALAGUEÑA DOLOROSA Пише осінь червоним чорнилом по чистім папері землі, свистить старим пером. Рік сохне, як перо, і згорає роса на кірку, на іржу сік. Та вона, сумна, втікає восени : відлітає вогкість із її повік, мов птиці; і сохнуть жилки на яблуках її очей червоним писанням, а коли вона відпочити лягає, дихаючи важко, волосся…
Вірш тижня: Леся Українка
Відповідь Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різно розійшлись. Ні, не кажи, що зійдуться колись! Не зійдуться, мій друже, я те знаю. Моє кохання – то для тебе згуба: Ти наче дуб високий та міцний, Я ж наче плющ похилий та смутний, – Плюща обійми гублять силу дуба. Та без…
Вірш тижня: Майк Йогансен
Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до небес мости Своєю окропили кров’ю Простіть ви нам. Ідемо. Йти Ще довго. І піють півні на путі, І кличуть віковічним зовом. Забули все. Ідемо. Йти Ще довго.
Вірш тижня: Олександр Олесь
ТИ НЕ ПРИЙШЛА Ти не прийшла в вечірній час… Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні… Ти не прийшла в вечірній час. Тебе, здавалось, ждало море, І все не гасли скелі гір, І все дивилися в простори… І довго їх останній зір Шукав тебе і гас на…
Вірш тижня: Олена Теліга
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст — зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим пальцям Торкатись інших рук і квітів весняних, Любов — лише тобі. А це її уламки, Це через край вино! В повітря квіт дерев! Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки Закритої душі і рамку…