Нещодавно в Сполучених Штатах Америки відбулися бої боксерів Усика, Гвоздика й Ломаченка. Усі вони перемогли своїх противників.
За них пораділа вся Україна і діаспора. Але всі їхні заслуги нівелює те, що їхні слова українцям доводиться перекладати. Жоден “український” чемпіон не втнув кількох речень державною мовою.
Від Усика ніхто нічого іншого, в принципі й не чекав – давній симпатик партії регіонів і Віктора Януковича навіть не наважується визнати свою батьківщину окупованою.
Та й культурна приналежність його цілком визначена: Олександр Усик дотримується культурної концепції Міхаіла Круга.
А от щодо двох інших “українських” чемпіонів – у декого ще були сподівання, що їхні публічні заяви стануть українськими. Як видно, марно сподівалися.
Слід сказати, що не тільки спортсмени, а й народні депутати України відверто зневажають державну мову: так, депутат Вілкул назвав прохання виступати українською “националистической диктатурой“, а депутат Береза взявся перекладати з української на “общєчєловєчєскій”.