0
0
Ваша Високоповажносте!
У лютому цього року я написав Вам відкритого листа, в якому пояснив, що не можу прийняти Ваше запрошення на прийняття з нагоди Дня російської дипломатії, бо Росія де-факто веде проти України війну і захопила частину нашої території. Я Вас просив не надсилати мені подібних запрошень аж доки українські Крим та Донбас не будуть деокуповані.
І ось цими днями я отримав від Вас ще одне запрошення, цього разу на святкування Національного дня Росії. Мушу визнати, я завжди симпатизував цьому святу. 12 червня 1990 року Російська Федерація проголосила державний суверенітет, чим подала приклад іншим радянським республікам, включаючи й Україну. Це стало смертельним ударом по ненависному Радянському Союзові і початком нової європейської і демократичної Росії. На жаль, сьогодні збереглася лише дата, а від європейських цінностей і демократії не залишилось і сліду.
Але, незважаючи на стару симпатію, я був справді вражений тим, що і після мого попередження Ви знову запрошуєте мене на своє святкування. Мені важко збагнути, як таке може зробити людина, яка дорожить власною гідністю! Можливо, Ваші підлеглі ще тоді, у лютому не наважилися показати Вам мою неприємну відповідь? Чи, можливо Ви змушені виконувати вказівку з Москви не зважаючи ні на що, продовжувати демонструвати лицемірну дружелюбність до країни, яку та ж Москва руйнує і чиїх людей убиває кожного дня? Тоді це якийсь сумнівний різновид «гібридної» дипломатії.
Не стану робити подальших припущень, а натомість переконливо прошу Вас на майбутнє звільнити мене від отримання запрошень на святкування, участь у яких я вважав би для себе образливою.
Це, однак, не означає, що я відмовляюся від будь-яких контактів з Вашою Високоповажністю. Я вже три рази через хорватські ЗМІ кликав Вас на відкриту дискусію, але Ви уникаєте полеміки на публіці, бо не можете виправдати те, що виправдати неможливо. І все ж я до Ваших послуг.
З повагою
Посол України в Республіці Хорватія
Олександр Левченко
