0
0
Read Time:15 Second
Краса, розміряна краса,
Вже не одягне цю країну.
Хіба, як перше, – небеса
Так само родяться і гинуть?
Уже не звабити руки
Маленьким щастям чи жагою.
Уста – обвітрені, різкі –
Зазнали дужчого напою.
Для них, проторюючи путь,
Чи дух не вищу радість випив?
Вони ж ідуть, вони ідуть,
Чиї серця – як смолоскипи.
1933
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
