До цієї події країна йшла вже багато років. Розробку законопроекту здійснювала ініціативна група Верховної Ради на чолі із Лілією Гриневич. Необхідність прийняття цього закону визріла вже давно, і останнім поштовхом стала вимога довести вищу освіту в Україні до європейських стандартів.
Закон набуде чинності після підписання його Президентом, але справжнє виконання його залежить від діяльності як МОН України в цілому, так і від кожного вишу на місцях. Отже, що ж передбачає цей закон?
Ліквідується поняття «спеціаліст», а схема вищої освіти тепер матиме такий вигляд: молодший бакалавр (колишній молодший спеціаліст) – бакалавр – магістр. В систему єдиного науково-освітнього процесу включено і аспірантуру. Скасовується поняття «кандидат наук», замість нього запроваджується ступінь «доктор філософії», потім «доктор наук». За присвоєння наукових ступенів тепер відповідають самі вузи, але захист дисертації доктора філософії відбувається відкрито та публічно.
Порушено питання про започаткування ЗНО випускника вишу. Звісно, це досить-таки тривалий процес, що потребує як розробки самого механізму, так і його конкретного наповнення змістом. Нагальна необхідність цього кроку обумовлена тією негативною ситуацією, коли якість освіти не відповідає вимогам суспільства. Незліченна кількість вишів і «вишиків» не є запорукою «всеосвітності». І як тут не згадати підзабуті слова: «Краще менше, але краще!»
Вишам надається значно більше свободи – як економічної, так і в науковій сфері. Викладачі вишів будуть мати менше навантаження за кількістю годин, проте більше часу віддаватимуть власним науковим дослідженням. Передбачено також певне зменшення аудиторного навантаження і для студентів. Контролювати діяльність вишів тепер буде не МОН, а незалежний колегіальний орган.
Надія Саковська
nadin.che21@yandex.ua