28 листопада 2014. – На противагу російським прагненням посилити вплив на Балканах розвиває свою активність у регіоні Німеччина.
Про це пише журналіст Financial Times Стефан Вогстіл. Зокрема про це свідчить і візит до Словенії президента ФРН Йоахіма Гаука в Словенію. Якщо Путін нещодавно гаяв час на військовому параді у Сербії, то Гаук відвідав у Словенії центр профнавчання, авіазавод і монастир.
Німецькі політики наголошують, що необхідність витрачатися на балканський регіон вимушена, але це вкрай потрібні витрати, адже поки що Росія виграє конкурентну боротьбу на Балканах.
Російсько-українська війна викликає у Німеччині побоювання, що Росія по гарячих слідах спробує посилити свій вплив у інших куточках Центрально-Східної Європи. І, як свідчить практика, членство країни у ЄС і НАТО не дуже заважає російському олігархату. Так, значно збільшили свою присутність російські бізнеси у Хорватії та Словенії – обидві країни члени Євросоюзу та Північно-атлантичного альянсу, та росіян це не зупиняє.
Найбільше ж сприймають вплив Москви Сербія і Чорногорія як країни з традиційно сильними проросійськими позиціями. До того ж, Сербія не хоче змиритися з втратою Косова, через що має образи на Європу і США, а НАТО досі вважає ворогом за її роль у війнах 1990-х років.
Німецькі експерти стверджують, що їм відомо про плани Росії поширити свою присутність на Балканах – фінансову, медійну, навіть злочинну і корупційну. У ці плани вписуються і придбання підприємств у Сербії та Чорногорії, і запуск сербськомовних радіостанції і веб-сайтів, а в перспективі – і підрозділу скандального телеканалу “Россия сегодня” для балканського регіону.
Однак самі жителі Балканського півострова вважають, що присутність Росії в регіоні не така й масована. Політолог і військовий експерт Давор Антич каже, що російські гроші чинять певний вплив на місцевих чиновників, але не безмежний. “І нашим, і вашим” – ця сербська і чорногорська політика не може тривати вічно. Скоро країни колишньої Югославії повинні будуть вибрати, куди їм рухатися.
Володимир Криницький