0
0
5 грудня 2014. – Під час візиту до Белграда Жозе-Мануел Баррозу висловив сподівання на пришвидшення процесу розширення Європейського Союзу.
Пан Баррозу нагадав представникам держав-кандидатів на вступ до ЄС про необхідність подальших реформ і важливість добросусідських відносин у регіоні. Не забув він і про Росію, чиї дії останнім часом, за його оцінкою, не були конструктивні.
“Процес розширення Європейського Союзу триватиме і країни Західних Балкан у недалекому майбутньому стануть членами ЄС”, – така була одна з основних думок, проголошених у Белграді паном Баррозу. Він вважає, що сербська влада має змогу і наснагу вести країну до ЄС, і помітний значний прогрес на цьому шляху. Однак разом з тим чимало невирішених проблемних питань, щодо яких треба добряче попрацювати. Одне з таких питань – свобода ЗМІ.
“Питання свободи ЗМІ проблемне не тільки для Сербії, але й для Чорногорії , і його треба вирішувати”, – звучало на конференції.
Говорячи про потребу узгодження політики Сербії з політикою ЄС, про стосунки Сербії з Росією, Баррозу наголосив, що Брюссель бажає конструктивних відносин з Росією, та на превеликий жаль, Москва не виявляє такого самого бажання.
“Щодо Росії, то треба нагадати, що Європейський Союз схвалює конструктивні стосунки з Росією, але, на жаль, Росія не дотримується цього духу. У ЄС ми маємо держави, у яких традиційно близькі стосунки з Росією, і це не є проблемою. Важливо, чи виконує країна свої зобов’язання і відповідає вимогам в економічній сфері, верховенстві закону, дотриманні фундаментальних прав. Це питання найбільшої ваги”.
Баррозу сказав, що визнання Косова не є умовою одержання Сербією членства в ЄС, але потрібні добросусідські стосунки. Саме це дуже важливо, і за умови виконання всіх вимог Сербія має значні шанси стати членом ЄС.
Виступ Баррозу у тій частині, що стосувалася Сербії, був досить чіткий: країна має відповідати критеріям ЄС і дотримуватися політики ЄС, і тоді легко стане членом спільноти. Допоки ж Сербія конфліктуватиме з Косовом і не підтримуватиме санкцій щодо Росії, членства в Євросоюзі їй не бачити, як своїх вух.
Надалі сербській владі доведеться добряче почухати потилицю, як поводитися з РФ і з ЄС, особливо з огляду на припинення Росією роботи над “Південним потоком”. Прем’єр-міністр Сербії Вучич мав рацію, коли казав, що ніхто не має права вказувати його країні, як їй ставитися до Росії. Але правий був і єврокомісар Ган, коли наголошував, що Сербія сама взяла на себе зобов’язання підтримувати політику ЄС. Ніхто не змушує Сербію долучатися до санкцій. Але у разі відмови – і про членство в ЄС доведеться забути. Усе має причину і наслідок.
Володимир Криницький
