0
0
Починаючи з березня 2014 року Росія з одного боку і США та ЄС з іншого ведуть між собою своєрідну “санкційну війну”. Люди вже з ліку збились, хто кому і що забороняє, а всі, кому не ліньки, розмірковують, чи приносять ці санкції якусь користь.
Спробуймо розібратись в тому, що саме встигли заборонити один одному сторони.
Європейський Союз
Перший етап санкцій започатковано 6 березня 2014 року – саме тоді Євросоюз призупинив переговорний процес з Росією про пом’якшення візового режиму та підписання нової угоди про партнерство. До кінця місяця під економічні та візові санкції потрапили 34 громадяни РФ та 22 громадян України, а 28 квітня список збільшився ще на 15 осіб.
Подальших дій довелось чекати близько двох з половиною місяців, коли справу до рук взяла Європейська Рада. 17 липня ЄБРР та Європейському інвестиційному банку було доручено припинити фінансування нових проектів в Росії та програм співпраці з нею. Увечері того самого дня біля Донецька впав збитий терористами Боїнг-777, і хоч остаточної позиції щодо винуватців трагедії Європа не висловила й досі, ця подія істотно збільшила активність ЄС щодо протидії тероризму на сході України. Зокрема, 25 липня було оприлюднено санкції, які стосувались ще 15-ти осіб та 18-ти компаній, які причетні до ситуації в Україні. У “чорний список” потрапили також “ЛНР”, “ДНР”, “Федеративна держава Новоросія”, батальйон “Восток” та декілька інших об’єднань і воєнізованих організацій Сходу України.
Третій етап санкцій Євросоюз розпочав 29 липня. Ці санкції стосуються енергетичної та військової сфери, а також фінансових операцій. Згідно з рішенням ЄС російські банки обмежено у праві виходу на кредитний ринок та використання фінансових інструментів, що передбачають термін дії понад 90 днів. 12 вересня ЄС значно розширив попередні санкції заборонами для низки паливно-енергетичних компаній і банків.
Досі не вирішене питання передачі Росії французьких вертольотоносців типу “Містраль”, яка мала відбутись 14 листопада цього року. Ще у вересні президент Франції висунув РФ дві умови поставки кораблів: припинення бойових дій і політичне вирішення конфлікту в Україні. Цих умов досі не виконано. 25 листопада Олланд підтримав відстрочення поставки на невизначений термін, на що Росія відповідає погрозами звернутись з позовом до міжнародних судів і стягнути з Франції штраф у розмірі 10 млрд дол.
Сполучені Штати Америки
Свої санкції США застосували 17 березня проти семи громадян Росії. Список через декілька днів був розширений, зокрема додано імена осіб, чиї активи заморожені. Після одного місяця відносного спокою, 28-29 квітня США розпочали нову хвилю, ввівши додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії і заморозивши активи 17 компаній, наближених до Володимира Путіна. Окрім цього США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях.
16 липня США посилили санкції. Цього разу йшлося про ключові сектори російської економіки, адже під санкції потрапила низка компаній військово-промислового комплексу та нафтогазового сектору. 25 липня Штати відмовилася підтримувати проекти Світового банку в Росії, а 30 липня Міністерство фінансів США вводить обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів. На підтримку ЄС 12 вересня США оприлюднила перелік нових санкцій, зокрема для провідних російських банків та ряду підприємств нафтової, газової та оборонної промисловості.
Торговельні відносини між США та Росією ускладнювалися і надалі, оскільки 3 жовтня вступило в дію рішення США від 8 травня позбавити РФ пільг передбачених Глобальною системою преференцій, в списку якої було 425 російських товарів, загальний імпорт яких складав 544 млн дол. Крім цього, 21 жовтня США попередили уряд Росії про те, що торговельна угода, підписана 15 років тому про безмитний імпорт російської сталі буде скасована через 60 днів.
Російська Федерація
Свої санкції Росія почала застосовувати 19 липня, оприлюднивши список з 12-ти американских військовослужбовців, яким заборонили в’їзд у країну. Це були люди, нібито причетні до знущань над в’язнями в американських спецтюрмах Гуантанамо на Кубі та Абу-Грейб в Іраку. 26 липня Рамзан Кадиров заборонив провідним світовим політикам, серед яких Барак Обама, Герман Ван Ромпей, Мартін Шульц та інші, в’їзд у Чечню, а також оголосив про замороження їхніх активів у республіці. 7 серпня Росія ввела повну заборону на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м’яса птиці, риби, сирів, молока і молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Норвегії. Через декілька днів РФ обмежила держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС та США.
Підтримують Україну
Активно долучаються до введення заборон та пропонують свою допомогу нам Японія, Австралія, Велика Британія, Канада, Норвегія, Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Нова Зеландія, Болгарія, Молдова, Польща, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Хорватія, Франція, Німеччина, Фінляндія та інші.
Підтримують Росію
Серед країн Європи відмовилась приєднатись до санкцій проти РФ Сербія. Не дуже задоволені санкціями, хоч і не можуть їх відкинути, Словаччина, Чехія та Угорщина.
“Я не бачу жодних причин, навіщо потрібно ізолювати Російську Федерацію від Євросоюзу, навіщо говорити про санкції, про блокаду, про ембарго”, – сказав президент Чехії Мілош Земан, який також запропонував Україні “фінляндизацію”, тобто необхідність рахуватись в питаннях зовнішньої політики з сильнішим сусідом.
Іще 11 країн не підтримали резолюції ООН щодо територіальної цілісності України від 27 березня 2014 року, серед них, крім Росії, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Сирія, Судан, Нікарагуа, Болівія, Венесуела та Зімбабве.
Оскільки про врегулювання війни на Сході України не йдеться, ми сподіваємось на подальше розширення санкцій, а Росія, звісно ж, намагатиметься їм протистояти. І хоча лише заборонами не відбудешся, навіть така міжнародна підтримка нам зараз дуже й дуже потрібна.
Тетяна Літвінчук
